Про це пише The New York Times.
«Це страшно, але ми звикли», — розповів заступник головного інженера інституту Олександр Бихун. Будівля з лабораторією розташована лише за 14 миль від лінії фронту.
Українська влада заявляє, що пошкодження об’єкта не могли бути випадковими. П’ятьох російських офіцерів уже обвинувачено в цілеспрямованих атаках на інститут. В обвинувальному акті зазначено, що пряме влучання може призвести до зараження території, де проживає близько 640 тисяч людей. Українські прокурори кваліфікували це як «екоцид».
«Я просто не розумію, з чим ми маємо справу. Вони роблять це без жодної логіки», — сказав головний інженер інституту Андрій Мициков.
Будівля не була розрахована на удари. Вибухи щодня струшують операторську, а одного разу удар вибив шматки штукатурки біля пристрою. У 2022 році влучання у трансформаторну станцію залишило об’єкт без світла на кілька місяців. Науковці змушені були використовувати резервне опалення, щоб не допустити замерзання води для охолодження паливних стрижнів з урану.
Після початку повномасштабного вторгнення дослідники зупинили експерименти та перевели «Джерело нейтронів» у режим довготривалого вимкнення. Водночас уран продовжує залишатися всередині, зберігаючи загрозу.
Попри атаки, у інших підрозділах інституту науковці продовжують експерименти з термоядерною енергією з використанням радіоактивного водню.
Інститут у Харкові брав участь у створенні перших радянських атомних бомб. У 2010 році він припинив роботу зі збройовим ураном, передавши його Росії в рамках програми нерозповсюдження під тиском США. Водночас там залишилися високорадіоактивні матеріали, включно зі збагаченим ураном у «Джерелі нейтронів».
Пристрій складається з ядра розміром зі шкільний автобус разом із металевим захистом і приблизно 27-метровим прискорювачем частинок. Його будівництво частково профінансували США в обмін на відмову України від бомбового урану.
Загроза радіаційних інцидентів зросла з першого дня вторгнення у 2022 році, коли російські війська зайшли через Чорнобильську зону, піднявши пил з частинками плутонію та цезію. У лютому 2025 року російський дрон пробив захисну оболонку над зруйнованим реактором №4 ЧАЕС. Радіації тоді не зафіксували, але герметичність споруди була порушена.
Запорізька АЕС, найбільша у Європі, також неодноразово потрапляла під обстріли. У 2023 році підрив Каховської ГЕС позбавив станцію основного джерела охолоджувальної води, змусивши перейти на резервний ставок-охолоджувач.
«Це дуже небезпечна ситуація, і нам пощастило, що ядерної аварії досі не сталося», — наголосив Бруно Шарейрон, науковий радник французької Комісії з незалежних досліджень і інформації про радіоактивність.
