У Києві створять єдиний протитуберкульозний заклад зі статусом регіонального фтизіатричного медцентру

Про це повідомила директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург.

Створення такого закладу підтримали 92 депутати Київської міськради. Центр, який буде створено у результаті приєднання протитуберкульозних лікарень і диспансерів до КНП «Фтизіатрія», надаватиме і координуватиме протитуберкульозну медичну допомогу населенню Києва.

Реорганізація протитуберкульозної служби передбачає перерозподіл штатних посад адміністративно-управлінського персоналу, лабораторної, рентгенологічної, господарської та інших служб, а також централізацію лабораторних досліджень. Це має підвищити якість надання медичної допомоги та знизити витрати.

«Існуюча в Києві модель фтизіатричної служби в нинішньому вигляді довела свою неефективність як за медичними, так і за економічними складовими. Це знижує ефективність впровадження заходів державних і регіональних програм та не дозволяє раціонально використовувати кадрові та матеріальні ресурси. У результаті – пацієнт не отримує медичну допомогу того якісного рівня, який сьогодні має бути йому забезпечений», – сказала Валентина Гінзбург.

Так, на сьогодні в Києві при потужності туберкульозних закладів у 680 ліжок фактично функціонує 330 – тобто менше ніж половина. При цьому їхня завантаженість – 14%.

«Для утримання такої кількості вільних ліжок, при такий невеликій кількості пацієнтів, керівники збільшують терміни перебування хворих у стаціонарі. І небезпека тут полягає головним чином навіть не в тому, що матеріальні ресурси використовуються нераціонально. Такий підхід до пацієнтів, які мають отримувати лікування амбулаторно, а залишаються в лікарні, призводить до хіміорезистентного туберкульозу (коли хворі не чутливі до 1 і більше протитуберкульозних препаратів). Простими словами – робить цю хворобу складно виліковною або невиліковною взагалі», – пояснила Валентина Гінзбург.

За статистикою, показник хіміорезистентного туберкульозу щороку збільшується. Якщо в 2017 він складав 54%, то сьогодні це вже 70%.

Ще одна проблема – недофінансування протитуберкульозних закладів, які отримали лише 45% від потреби. За рахунок об’єднання дефіцит грошей зникне і це дозволить зберегти мережу протитуберкульозних закладів у Києві.

«У результаті виграє, в першу чергу, пацієнт, тому що отримуватиме стандартизовану медичну допомогу, якість якої контролюватиметься однаково суворо, незалежно від того, до якого саме з чотирьох закладів столиці хворий звернувся», – уточнила Валентина Гінзбург.

Нагадаємо, ще у липні 2020 року повідомлялося, що киян на туберкульозному обліку стало менше, але хворих на туберкульоз побільшало порівняно з попереднім роком.

Фото: pixabay