Про це повідомила директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург.

Створення такого закладу підтримали 92 депутати Київської міськради. Центр, який буде створено у результаті приєднання протитуберкульозних лікарень і диспансерів до КНП «Фтизіатрія», надаватиме і координуватиме протитуберкульозну медичну допомогу населенню Києва.

Реорганізація протитуберкульозної служби передбачає перерозподіл штатних посад адміністративно-управлінського персоналу, лабораторної, рентгенологічної, господарської та інших служб, а також централізацію лабораторних досліджень. Це має підвищити якість надання медичної допомоги та знизити витрати.

«Існуюча в Києві модель фтизіатричної служби в нинішньому вигляді довела свою неефективність як за медичними, так і за економічними складовими. Це знижує ефективність впровадження заходів державних і регіональних програм та не дозволяє раціонально використовувати кадрові та матеріальні ресурси. У результаті – пацієнт не отримує медичну допомогу того якісного рівня, який сьогодні має бути йому забезпечений», – сказала Валентина Гінзбург.

Так, на сьогодні в Києві при потужності туберкульозних закладів у 680 ліжок фактично функціонує 330 – тобто менше ніж половина. При цьому їхня завантаженість – 14%.

«Для утримання такої кількості вільних ліжок, при такий невеликій кількості пацієнтів, керівники збільшують терміни перебування хворих у стаціонарі. І небезпека тут полягає головним чином навіть не в тому, що матеріальні ресурси використовуються нераціонально. Такий підхід до пацієнтів, які мають отримувати лікування амбулаторно, а залишаються в лікарні, призводить до хіміорезистентного туберкульозу (коли хворі не чутливі до 1 і більше протитуберкульозних препаратів). Простими словами – робить цю хворобу складно виліковною або невиліковною взагалі», – пояснила Валентина Гінзбург.

За статистикою, показник хіміорезистентного туберкульозу щороку збільшується. Якщо в 2017 він складав 54%, то сьогодні це вже 70%.

Ще одна проблема – недофінансування протитуберкульозних закладів, які отримали лише 45% від потреби. За рахунок об’єднання дефіцит грошей зникне і це дозволить зберегти мережу протитуберкульозних закладів у Києві.

«У результаті виграє, в першу чергу, пацієнт, тому що отримуватиме стандартизовану медичну допомогу, якість якої контролюватиметься однаково суворо, незалежно від того, до якого саме з чотирьох закладів столиці хворий звернувся», – уточнила Валентина Гінзбург.

Нагадаємо, ще у липні 2020 року повідомлялося, що киян на туберкульозному обліку стало менше, але хворих на туберкульоз побільшало порівняно з попереднім роком.

Фото: pixabay