21 червня в Музеї гетьманства на Подолі відбудеться перший «Фестиваль барокової поезії: від Зиморовича до Сковороди». Захід, організований командою проєкту «Історія зі смаком», став можливим завдяки перемозі в мистецькому конкурсі Українського інституту книги. Вхід для всіх відвідувачів є безкоштовним.
Про це повідомляють організатори фестивалю.
Організатори заходу поставили собі за мету продемонструвати, що українська поезія має значно глибше й давніше коріння, ніж зазвичай вважається. Кураторка проєкту та організаторка фестивалю Ганна Гороженко зазначила:
«У школі вчать, що батько української літератури — це Котляревський, а ми хочемо показати, що наша література має значно давніше коріння, насичена багатьма жанрами».
За її словами, у XVII–XVIII століттях українці створювали не лише героїчну й ліричну поезію, а й еротичну та геральдичну, причому авторами творів виступали як чоловіки, так і жінки.
«У нас було все, що і в Європі. Українці в ранньомодерний час писали про все — і про кохання і плотські утіхи, і про героїчні вчинки, жалобу і біль», — наголосила Гороженко.
Вона додала, що поезія є екстрактом культури, який найкраще виявляє її смак. Організатори також прагнуть показати глядачам парадокс того часу: попри те, що усе XVII століття українці воювали, саме тоді в країні відбувся культурний сплеск.
Програма фестивалю поєднує академічну та розважальну складові. Наукова частина включає лекції та дискусії за участі літературознавців, істориків, філософів і музикознавців, серед яких Ростислав Семків, Ольга Петренко-Цеунова, Тарас Лютий, Назар Федорак, Галина Крук та інші. Лекції транслюватимуться онлайн, а також проходитимуть офлайн у приміщенні Музею гетьманства.
Серед головних тем наукового блоку:
Центральною подією розважальної частини стане вистава за поемою Симеона Зиморовича «Роксоланки то є руські панни». Автор написав цей твір у 20 років як весільний подарунок своєму брату Бартоломею, а невдовзі помер у Львові від спалаху холери. Поему надрукував його брат, який згодом обійняв посаду львівського урядника. За словами Ганни Гороженко, твір став популярним серед сучасників, оскільки відображав час, коли українці поверталися з перемогою з Московії, закохувалися та створювали сім’ї.
У постановці режисерка Влада Самойлова (керівниця Студії старовинних танців Joyssance) поєднала два століття. Жіночі ролі XVII століття гратимуть акторки безпосередньо біля Музею гетьманства, а чоловічі ролі виконуватимуть актори Театру ветеранів. Вони виступять у ролі «віртуальних наречених з майбутнього», які надсилають листи, а їхню гру транслюватимуть на екрані. Режисерка-постановниця описує задум як виставу про людей XVII і XXI століть, які опинилися у схожих реаліях, про розірвані війною зв’язки та про кохання.
Окрім вистави, на фестивалі представлять:
Колектив виконає два канти, пов’язані з вертепною традицією: «Рахіль, не плач Рахіль» та «Ангели снижайтеся». Дослідниця Євгенія Ігнатенко пояснила, що канти — це шар напівпрофесійної музики барокової доби («низове бароко»), яку співали поза церквою студенти й освічені городяни. Серед їхніх авторів були Дмитро Туптало (Димитрій Ростовський), Київський митрополит Тимофій Щербацький та книжник Єпифаній Славинський. Ігнатенко також зауважила, що відома пісня «Ой, під вишнею, під черешнею» з п’єси «Наталка Полтавка» насправді є анонімним кантом, який значно старіший за сам твір.
У зв’язку з тим, що частина оригінальних рукописів наразі зберігається на території Росії й доступ до них втрачено, українські науковці працюють із матеріалами, які встиг скопіювати український музикознавець Юрій Медведик.
Дослідниця Євгенія Ігнатенко пов’язує нинішній спалах інтересу до бароко в Києві із двома чинниками. Перший — це архітектура самого міста. Вона наводить слова своєї вчительки, музикознавиці Ніни Герасимової-Персидської: «Якщо ви хочете побачити українське бароко, то Київ перед вами». Більшість історичної забудови столиці складають саме барокові споруди: козацьке бароко церков, італійське бароко Андріївської церкви та дзвіниця Софійського собору. Натомість знайти у місті візантійську чи готичну архітектуру значно складніше (винятком є неоготичний собор Святого Миколая).
Другим чинником є питання ідентичності. За спостереженнями дослідників, українська ідентичність формувалася саме в епоху бароко на зламі XVI–XVII століть, коли в Європі відбувалося становлення новочасних націй. Сьогодні, в умовах війни, це питання знову постало гостро, тому звернення до бароко є поверненням до ґрунту, на якому ця ідентичність свого часу зросла.
Організатори висловлюють сподівання, що фестиваль стане щорічним. Надалі лекції планують записувати та оприлюднювати на ютуб-каналі проєкту «Історія зі смаком».
Після вимушеної зупинки наземного електротранспорту в столиці поступово відновлюють тролейбусне сполучення. Водночас зміниться робота автобусів,…
Місцевий житель працював на російську воєнну розвідку, закликав підписників повідомляти про розташування українських військових та…
На «Мапі стійкості» тепер можна перевірити розташування найближчого бювету, його стан і можливість підключення до…
На полях саміту Європейської політичної спільноти в Дубліні президент України порушив питання підтримки енергетики, постачання…
Через відключення світла, подорожчання пального та повітряні тривоги столичні заклади скорочують графік і змінюють меню.…
Навіть за перший продаж автомобіля протягом року доведеться сплатити податки, якщо транспортний засіб перебував у…