Європейський Союз вивчає варіанти майбутнього правового статусу українців, які перебувають за кордоном через російсько-українську війну.
Про це пише Euractiv.
Директиву про тимчасовий захист (TPD) ЄС запровадив одноголосним рішенням держав-членів 4 березня 2022 року. Вона передбачала лише два продовження, і термін дії захисту закінчився в березні 2025 року. Використовуючи м’якше юридичне тлумачення, ЄК продовжила його ще на рік – до 4 березня 2026 року.
За словами одного з європейських дипломатів, зараз за зачиненими дверима точаться розмови про “стратегії виходу”. Порушити це питання можуть уже 12–13 червня на засіданні Ради з питань внутрішніх справ та юстиції.
Більшість держав-членів підтримують продовження захисту для українців. Проте експерти попереджають, що для цього залишилося мало юридичних можливостей.
“Ми і так ходимо тонким льодом з останнім продовженням”, – сказав старший політичний радник Міжнародного центру з розвитку міграційної політики Мартін Вагнер.
За його словами, пряме прочитання директиви означало б, що через три роки вона закінчилася. Але оскільки цього не сталося, “необхідне реальне обговорення альтернатив і того, як у той чи інший спосіб вийти з режиму тимчасового захисту”.
“Якщо ми не надамо можливість виходу з-під захисту, то ризикуємо перевантажити національні системи надання притулку, а саме цьому TPD і мала запобігти”, – пояснив інший співрозмовник видання.
За словами Вагнера, ЄС має розробити стратегію переходу від тимчасового захисту як для тих, хто хоче залишитись, так і для тих, хто хоче повернутися. Необхідно, щоб Єврокомісія та Єврорада дали якісь рекомендації, які допоможуть державам-членам впоратися з цим переходом.
Одним зі сценаріїв може бути також звуження сфери захисту. Це може означати, що люди, які повернулися в Україну, не зможуть повторно претендувати на захист у ЄС або для них обмежать підтримку.
“Ми подивилися, скільки бенефіціарів TPD зараз перебуває в ЄС, і постаралися визначити, що буде, якщо 25% чи 50% із них залишаться”, – розповів Вагнер.
За його словами, якщо порівняти це з тим, скільки заявок держави-члени можуть реально опрацювати і скільки дозволів вони можуть видати за рік, “навантаження буде неймовірним”. У деяких випадках цифри будуть “у кілька разів більшими, ніж ті, з якими зазвичай стикаються країни”.
Цю ідею вперше висунув Лодевейк Ашер, колишній голландський міністр та спеціальний радник з України в ЄК. Він запропонував так званий дозвіл на реконструкцію, який передбачав би тимчасове проживання на термін до 10 років.
Однак кожний із варіантів спричинить певні ускладнення, зазначив Вагнер.
“Зрештою, нам доведеться запитати: що відбувається після тимчасового захисту? Іншого шляху немає”, – резюмував він.
Зараз у країнах Євросоюзу статус тимчасового захисту мають понад 4,2 млн українців.
23 липня в центральній частині Києва запровадять тимчасові обмеження дорожнього руху через проведення охоронних заходів…
Сьогодні голубів у містах часто сприймають як проблему — їх називають брудними птахами, які псують…
Президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові знищуватимуть мости або електростанції в Ірані у…
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті встановила ознаки афілійованості Почаївської Свято-Успенської лаври з…
Російський диктатор Володимир Путін більше не розглядає сценарій повернення Україні окупованих районів Сумської та Харківської…
Судновласники тимчасово припинили заходи суден за агропродукцією до чорноморських портів України після останніх російських атак…