Європейський Союз вивчає варіанти майбутнього правового статусу українців, які перебувають за кордоном через російсько-українську війну.
Про це пише Euractiv.
Директиву про тимчасовий захист (TPD) ЄС запровадив одноголосним рішенням держав-членів 4 березня 2022 року. Вона передбачала лише два продовження, і термін дії захисту закінчився в березні 2025 року. Використовуючи м’якше юридичне тлумачення, ЄК продовжила його ще на рік – до 4 березня 2026 року.
За словами одного з європейських дипломатів, зараз за зачиненими дверима точаться розмови про “стратегії виходу”. Порушити це питання можуть уже 12–13 червня на засіданні Ради з питань внутрішніх справ та юстиції.
Більшість держав-членів підтримують продовження захисту для українців. Проте експерти попереджають, що для цього залишилося мало юридичних можливостей.
“Ми і так ходимо тонким льодом з останнім продовженням”, – сказав старший політичний радник Міжнародного центру з розвитку міграційної політики Мартін Вагнер.
За його словами, пряме прочитання директиви означало б, що через три роки вона закінчилася. Але оскільки цього не сталося, “необхідне реальне обговорення альтернатив і того, як у той чи інший спосіб вийти з режиму тимчасового захисту”.
“Якщо ми не надамо можливість виходу з-під захисту, то ризикуємо перевантажити національні системи надання притулку, а саме цьому TPD і мала запобігти”, – пояснив інший співрозмовник видання.
За словами Вагнера, ЄС має розробити стратегію переходу від тимчасового захисту як для тих, хто хоче залишитись, так і для тих, хто хоче повернутися. Необхідно, щоб Єврокомісія та Єврорада дали якісь рекомендації, які допоможуть державам-членам впоратися з цим переходом.
Одним зі сценаріїв може бути також звуження сфери захисту. Це може означати, що люди, які повернулися в Україну, не зможуть повторно претендувати на захист у ЄС або для них обмежать підтримку.
“Ми подивилися, скільки бенефіціарів TPD зараз перебуває в ЄС, і постаралися визначити, що буде, якщо 25% чи 50% із них залишаться”, – розповів Вагнер.
За його словами, якщо порівняти це з тим, скільки заявок держави-члени можуть реально опрацювати і скільки дозволів вони можуть видати за рік, “навантаження буде неймовірним”. У деяких випадках цифри будуть “у кілька разів більшими, ніж ті, з якими зазвичай стикаються країни”.
Цю ідею вперше висунув Лодевейк Ашер, колишній голландський міністр та спеціальний радник з України в ЄК. Він запропонував так званий дозвіл на реконструкцію, який передбачав би тимчасове проживання на термін до 10 років.
Однак кожний із варіантів спричинить певні ускладнення, зазначив Вагнер.
“Зрештою, нам доведеться запитати: що відбувається після тимчасового захисту? Іншого шляху немає”, – резюмував він.
Зараз у країнах Євросоюзу статус тимчасового захисту мають понад 4,2 млн українців.
Президент США заявив про нібито масштабні вкидання бюлетенів під час дострокового голосування та звинуватив електронні…
Смертельна аварія сталася на трасі Київ — Вишгород — Десна в напрямку столиці. За кермом…
24-річного киянина підозрюють у вбивстві колишньої орендодавиці та замаху на вбивство двох знайомих, які виховують…
Нові санкції спрямовані проти російського оборонно-промислового комплексу, розробників балістичних ракет, учасників кібероперацій та фінансових посередників,…
Рятувальники працювали в крижаній воді після російського обстрілу столичної теплоелектроцентралі. Завдяки їхнім діям вдалося зупинити…
Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков звинуватив НАТО в нарощуванні активності в Балтійському регіоні.…