Про це пише Euractiv.
Директиву про тимчасовий захист (TPD) ЄС запровадив одноголосним рішенням держав-членів 4 березня 2022 року. Вона передбачала лише два продовження, і термін дії захисту закінчився в березні 2025 року. Використовуючи м’якше юридичне тлумачення, ЄК продовжила його ще на рік – до 4 березня 2026 року.
За словами одного з європейських дипломатів, зараз за зачиненими дверима точаться розмови про “стратегії виходу”. Порушити це питання можуть уже 12–13 червня на засіданні Ради з питань внутрішніх справ та юстиції.
Більшість держав-членів підтримують продовження захисту для українців. Проте експерти попереджають, що для цього залишилося мало юридичних можливостей.
“Ми і так ходимо тонким льодом з останнім продовженням”, – сказав старший політичний радник Міжнародного центру з розвитку міграційної політики Мартін Вагнер.
За його словами, пряме прочитання директиви означало б, що через три роки вона закінчилася. Але оскільки цього не сталося, “необхідне реальне обговорення альтернатив і того, як у той чи інший спосіб вийти з режиму тимчасового захисту”.
“Якщо ми не надамо можливість виходу з-під захисту, то ризикуємо перевантажити національні системи надання притулку, а саме цьому TPD і мала запобігти”, – пояснив інший співрозмовник видання.
За словами Вагнера, ЄС має розробити стратегію переходу від тимчасового захисту як для тих, хто хоче залишитись, так і для тих, хто хоче повернутися. Необхідно, щоб Єврокомісія та Єврорада дали якісь рекомендації, які допоможуть державам-членам впоратися з цим переходом.
Одним зі сценаріїв може бути також звуження сфери захисту. Це може означати, що люди, які повернулися в Україну, не зможуть повторно претендувати на захист у ЄС або для них обмежать підтримку.
“Ми подивилися, скільки бенефіціарів TPD зараз перебуває в ЄС, і постаралися визначити, що буде, якщо 25% чи 50% із них залишаться”, – розповів Вагнер.
За його словами, якщо порівняти це з тим, скільки заявок держави-члени можуть реально опрацювати і скільки дозволів вони можуть видати за рік, “навантаження буде неймовірним”. У деяких випадках цифри будуть “у кілька разів більшими, ніж ті, з якими зазвичай стикаються країни”.
Цю ідею вперше висунув Лодевейк Ашер, колишній голландський міністр та спеціальний радник з України в ЄК. Він запропонував так званий дозвіл на реконструкцію, який передбачав би тимчасове проживання на термін до 10 років.
Однак кожний із варіантів спричинить певні ускладнення, зазначив Вагнер.
“Зрештою, нам доведеться запитати: що відбувається після тимчасового захисту? Іншого шляху немає”, – резюмував він.
Зараз у країнах Євросоюзу статус тимчасового захисту мають понад 4,2 млн українців.
