У ЄС підозрюють російський вплив на вибори у Румунії

Про це пише Politico.

У Румунії у другий тур президентських виборів вийшли ультраправий політик Келін Джорджеску, який висловлює проросійські погляди, та ліберальна проєвропейська кандидатка Елена Ласконі.

Довгий час Джорджеску практично не фігурував у соцопитуваннях, а перед виборами йому пророкували від чотирьох до семи відсотків.

Спостерігачі за виборами застерігають щодо спроб вплинути на результати нещодавніх виборів у Молдові та Грузії. Тим часом лідери Угорщини та Словаччини, які входять до ЄС, вже висловлюють проросійські погляди, і до них може приєднатися Чехія, якщо колишній прем’єр-міністр Андрей Бабіш переможе на парламентських виборах наступного року.

“Якщо стежити за тим, що робить Росія в цьому регіоні, стає зрозуміло, що Румунія для них надзвичайно важлива”, — сказав Мілан Ніч, аналітик Німецької ради з міжнародних відносин. “Їхній план — відрізати Румунію від Чорного моря… це їхній звичний сценарій”.

Досі Румунія, яка межує з Україною на східному кордоні ЄС, відігравала підтримувальну роль у західній допомозі Києву. Конфлікт, наприклад, підвищив стратегічне значення авіабази Михайла Когелнічану на Чорному морі.

Однак ситуація може кардинально змінитися, якщо Джорджеску переможе.

Реформістка Елена Ласконі, яка змагатиметься з Джорджеску у другому турі 8 грудня, відкрито закликає румунів об’єднатися, щоб не допустити повернення країни під вплив Росії.

Стривоженість щодо можливої, хоча й не доведеної, іноземної інтервенції пояснюється тим, що Джорджеску несподівано здобув 22,9% голосів без підтримки жодної партії, хоча опитування зовсім не фіксували його популярності.

“Він є продуктом вакууму в румунській політиці та, ймовірно, результатом російського фінансування”, — додав Ніч. “Якщо раптом витрачати такі суми на Тікток, це викликає запитання”.

Ультранаціоналістичний кандидат випередив ліберальну реформістку Ласконі, яка набрала 19,2% голосів.

Сіґфрід Мурешан, відомий діяч Європейської народної партії (ЄНП), провів паралель між Румунією та Молдовою, де проєвропейська президентка Мая Санду неодноразово попереджала про значні зусилля Росії вплинути на вибори на користь проросійських кандидатів.

“Три тижні тому Молдова відкинула такий вплив і обрала проєвропейського президента. Тепер румуни повинні зробити те саме”, — сказав Мурешан, член Національно-ліберальної партії Румунії (PNL). Кандидат цієї партії посів п’яте місце з 8,8% голосів.

У Брюсселі побоюються, що Джорджеску може перемогти в другому турі 8 грудня, приєднавши Румунію до зростаючого списку країн, лідери яких критично ставляться до ЄС та НАТО та демонструють дружність до президента Росії Владіміра Путіна.

Як і угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан та словацький прем’єр Роберт Фіцо, Джорджеску критикував американську протиракетну систему, розташовану в Румунії, і назвав Путіна “людиною, яка любила свою країну”.

Танасіс Баколас, генеральний секретар Європейської Народної Партії, попередив, що успіх Джорджеску свідчить про зростання “екстремізму” в усьому ЄС.

“Ця боротьба проти популізму, проти екстремізму — вона нескінченна”, — сказав він. “Ця боротьба має тривати”.

Однак не всі вважають, що Джорджеску стане наступним лідером Румунії. Траян Бесеску, президент Румунії у 2004–2014 роках, заявив, що не вірить у його перемогу в другому турі, і наголосив, що румуни загалом залишаються “дуже позитивно” налаштованими до ЄС і НАТО.

Проте він застеріг, що виборці “дуже розгнівані” через повернення корупції до країни та підпорядкування судової системи політичному контролю.

Це може призвести до поразки правлячих партій країни на парламентських виборах цієї неділі, додав він.

“Те, що зробили дві партії [в правлячій коаліції] за останні два роки, — це катастрофа”, — сказав він, маючи на увазі Соціал-демократичну партію та Національно-ліберальну партію. “Я підозрюю, що вони втратять владу”.

Після своєї перемоги в першому турі Джорджеску отримав підтримку ультраправого політика Джорджа Сіміона. Якщо всі голоси Сіміона перейдуть до Джорджеску в другому турі, він отримає 36,82% — трохи менше, ніж сукупний результат ліберальної реформістки Ласконі та центристсько-лівого прем’єр-міністра Марчела Чолаку, які набрали 19,2% і 19,15% відповідно.

Результат залежатиме від того, чи частина прихильників традиційного політичного мейнстриму перейде на бік несподіваного переможця цього тижня.