У Єврокомісії просять Україну не спішити з позовом до Світової організації торгівлі щодо ембарго на зерно

Про це він повідомив під час пресконференції після засідання Ради ЄС з сільського господарства, передає Інтерфакс-Україна.

“Я дуже сподіваюся, що ми вирішимо ці питання шляхом діалогу та взаємної згоди. Проаналізувавши всі технічні аспекти того, що пропонує Україна, я, як і раніше, налаштований оптимістично і все ще сподіваюся на цей діалог”, – сказав він.

Утім, Войцеховський наголосив, що скарга з боку України до СОТ перешкоджає діалогу, але він вірить у такий шлях вирішення конфлікту, який виник.

На його думку, буде дуже легко довести, що Україна не постраждала з огляду на обсяги експорту, а за час дії заборони з початку травня до середини вересня цього року змогла наростити транзит через чотири прикордонні країни.

“З травня 2022 року по квітень 2023-го, коли ще ніякої заборони не запроваджували, було констатовано, що 34,8 млн тонн, тобто 2,9 млн тонн на місяць, експортувалося наземними коридорами. Заборона була введена в травні 2023 року. За три місяці вивезено 9,6 млн тонн, тобто Україною експортувалося 3,2 млн тонн на місяць, попри заборону для пʼяти країн”, – сказав єврокомісар.

Він додав, що за ті самі три місяці 2022 року, коли не було ембарго, Україна експортувала наземними маршрутами 7,3 млн тонн.

“Що ж ситуація сьогодні така, як є, і ми подивимося, що конкретно запропонує Україна і як це вплине на експорт з України в жовтні. Ми почекаємо і подивимося, що буде, якщо Україні вдасться експортувати більше, коли заборона буде знята”, – зазначив Войцеховський.

Нагадаємо, 15 вересня Європейська комісія відмовилася продовжувати дію тимчасової заборони на імпорт українських пшениці, кукурудзи, насіння соняшнику та ріпаку до п’яти сусідніх з Україною країн ЄС. Водночас у повідомленні Єврокомісії зазначається, що Україна погодилася запровадити певні правові заходи (наприклад, систему ліцензування експорту) протягом 30 днів, щоб уникнути різких стрибків експорту зерна. Україна мала подати відповідний план дій не пізніше 18 вересня.

16 вересня Уряд Словаччини вирішив, що заборона на імпорт пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику з України триватиме до кінця року. Польща ввела додаткові заборони на українське борошно та корми, а Угорщина заборонила ще 25 продуктів, про які раніше не йшлося, включно з м’ясом.

Крім цього, у Болгарії фермери та власники переробних підприємств вивели важку техніку на транспортні розв’язки, протестуючи проти рішення парламенту не продовжувати заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України після 15 вересня.

Також, 18 вересня стало відомо, що Румунія може накласти заборону на ввезення української агропродукції на 30 днів, якщо країна отримає відповідні запити на експорт.

18 вересня з’явилась інформація, що Угорщина, Польща і Словаччина не братимуть участі в роботі координаційної платформи щодо українського зерна в Брюсселі.

У відповідь на це Україна подала позови проти Польщі, Угорщини та Словаччини до СОТ. 

Фото: піксабей