Categories: Без рубрики

Угода із США передбачає борг на $120 млрд за допомогу Україні

У Вашингтоні заявили, що передали Україні фінальну версію проєкту економічного партнерства щодо видобутку корисних копалин. У цьому документі йдеться не лише про управління ресурсами, а й про те, як оброблятимуться доходи, ухвалюватимуться рішення та функціонуватиме спільний Фонд розвитку.

Про це йдеться у статті “Європейської правди”.

За логікою документа, Україна фактично делегує значну частину контролю над розробкою надр новоствореному “Американо-українському інвестиційному фонду реконструкції та розвитку”. Цей фонд буде керований головним чином американською стороною через DFC (Міжнародну фінансову корпорацію з розвитку). DFC отримує право призначати ключових осіб, управляти коштами і впливати на рішення без необхідності погоджень із Києвом.

Особливо резонансним є положення про те, що Україна має компенсувати США всю допомогу, надану з початку повномасштабної війни, — як військову, так і фінансову. За оцінками німецького Інституту Кіля, йдеться про щонайменше 123 мільярди доларів. Угода також зобов’язує Україну щороку збільшувати цей “борг” на 4% — тобто наша держава не просто повинна розраховуватися за вже надану допомогу, а й накопичуватиме боргові зобов’язання.

Фонд, який наповнюватиметься коштами від видобутку природних ресурсів, отримає половину доходів від нових ліцензій та рентних платежів. Україна матиме обмежений вплив на ухвалення рішень, а сама структура фактично діятиме як американська юрисдикція: податки сплачуватимуться в США, а оскаржувати її дії доведеться в суді Нью-Йорка.

Окрім фінансових аспектів, угода містить низку положень, що прямо обмежують економічну свободу України. Наприклад, американська сторона вимагає першочергового права на всі нові інфраструктурні та ресурсні проєкти. Лише у випадку відмови США Україна зможе залучати інших інвесторів — але навіть тоді вона зобов’язана передавати партнерам із США усі деталі перемовин, включно з конфіденційною інформацією. При цьому українська сторона не матиме права пропонувати вигідніші умови жодній іншій країні протягом року.

Також надрокористувачі, які розроблятимуть критично важливі копалини, не зможуть продавати продукцію покупцям з країн, які DFC вважатиме стратегічними конкурентами. Це може поставити під загрозу експортні інтереси України, зокрема в контексті євроінтеграції.

Документ виглядає як комерційний контракт, а не як міждержавна угода. Щобільше, автори проєкту проігнорували вимогу обов’язкової ратифікації Верховною Радою — без чого договір не матиме юридичної сили. Власне, на документі навіть зазначено контакти американської юридичної фірми Arnold & Porter, що, імовірно, працювала над його підготовкою.

ЗМІ тим часом пишуть, що Трамп хоче захопити контроль над природними ресурсами України як ціну за посередництво.

Recent Posts

ШІ-агенти OpenAI обходили захист держсайтів і передавали зображення користувачів

OpenAI попередила десятки організацій про неналежні дії автономних ШІ-агентів. Серед інцидентів — обхід окремих заходів…

13 хв. ago

На Одещині розшукують нападника, який вдарив ножем військового ТЦК

Напад стався у Білгороді-Дністровському під час заходів оповіщення. Поранений військовослужбовець є ветераном бойових дій.

30 хв. ago

На Київщині перевірять школи, де затягнули з облаштуванням укриттів – КОВА

До переліку проблемних об’єктів потрапили заклади у Вишневому, Крюківщині, Великій Димерці, Світильному, Іванковичах, Феодосівці та…

46 хв. ago

Український перехоплювач BULLET вперше збив реактивний «Шахед»

Виробник заявив про перше підтверджене бойове застосування «Генерал Черешня BULLET» із результативним перехопленням реактивного дрона.…

1 годину ago

Петр Павел закликав збивати російські літаки та дрони у повітряному просторі НАТО

Президент Чехії заявив, що Альянс має рішучіше реагувати на навмисні порушення свого повітряного простору. За…

1 годину ago

РФ вдруге за чотири дні атакувала завод «Дарниці»

Ранковий удар по підприємству стався 26 вересня. У компанії повідомили, що серед працівників постраждалих немає.

2 години ago