Україна дослідила ракети KN-23 і KN-24 з КНДР, якими РФ атакує Україну: що встановили інженери Міноборони

Про це повідомили в Міністерстві оборони України.

Українські фахівці провели лабораторний аналіз уламків ракети, яка впала в Харкові на початку січня 2024 року. Дослідження підтвердили, що окремі елементи збігаються з технічними кресленнями, які містяться в наукових виданнях КНДР.

У Міноборони зазначили, що ракети KN-23 і KN-24 мають унікальні геометричні параметри. Зокрема, KN-23 має діаметр 110 см у задній частині з поступовим звуженням до 90 см у передній. Такий параметр, як підкреслюють фахівці, не зустрічається у ракетних систем інших країн, окрім КНДР. Діаметр KN-24 становить близько 100 см.

За даними військових інженерів, уламки ракети також збігаються з фотографіями з північнокорейських ракетних заводів і мають відповідність за сімома конструктивними параметрами. Серед них — кількість отворів для болтових кріплень сопла та специфічні ніші для приймачів супутникової навігації.

Фахівці Міноборони дійшли висновку, що ракети KN-23 і KN-24 не є прямими копіями радянських або російських зразків і не виробляються за ліцензією «Іскандера 9М723». Водночас у конструкції простежуються ознаки доопрацювання первинних рішень, пов’язаних із російською ракетною школою.

Згідно з дослідженням, північнокорейські ракети використовують менш енергетичне паливо, а їхні двигуни приблизно в півтора раза більші та довші за російські аналоги. Також встановлено, що якість збірки та методи пайки компонентів відстають приблизно на 50 років від сучасних технологій.

Окремо в ракетах виявили компоненти цивільного призначення, які, ймовірно, були закуплені в обхід санкцій.

Для забезпечення термостійкості під час польоту в атмосфері на головній частині ракети, окрім теплозахисного покриття, встановлюється обтікач із графітових матеріалів. У Міноборони зазначають, що це відносно просте та дешеве рішення, обумовлене обмеженим доступом КНДР до сучасних теплозахисних матеріалів.

Отримані дані планують використовувати як доказову базу у розслідуваннях воєнних злочинів, а також для формування санкційної політики.

У відомстві підкреслили, що попри технологічну застарілість, ці ракети залишаються складними цілями для систем протиповітряної оборони та становлять серйозну небезпеку для цивільного населення.