Український парламент ухвалив за основу законопроєкт, який дозволяє зняти арешт із земельних ділянок на алеї Героїв Небесної Сотні та розпочати спорудження музейного комплексу. Це рішення дозволить проєктувати та будувати об’єкт без зайвих бюрократичних перепон, що роками гальмували вшанування пам’яті учасників подій 2013–2014 років.
Про це йдеться на сайті Верховної Ради.
Згідно з ухваленим документом, арешт із землі в центрі столиці буде знято, що відкриває шлях до безпосереднього втілення архітектурного проєкту. Важливо, що нові норми стосуватимуться виключно музею Революції Гідності та не впливатимуть на загальні правила містобудування чи дорожнього регулювання в країні.
Раніше процес спорудження меморіалу фактично перебував у заручниках судових розглядів — з 2021 року ділянки були заблоковані через слідчі дії у «справах Майдану», оскільки правоохоронці намагалися зберегти територію для пошуку можливих доказів.
Історія створення музею триває ще з 2017 року, коли для майбутнього комплексу Київрада виділила ділянку площею 1,22 гектара.
У 2018 році переможцем міжнародного архітектурного конкурсу стало німецьке бюро Kleihues + Kleihues із Берліна, яке згодом передало авторські права українській стороні.
Проте наприкінці 2024 року Міністерство культури було змушене офіційно заморозити будівництво на час дії воєнного стану та ще на три роки після його завершення. Новий закон має виправити цю ситуацію та дозволити розпочати роботи раніше.
Майбутня будівля музею обіцяє стати багатофункціональним культурним простором у самому серці Києва. Окрім основної постійної експозиції, проєкт передбачає створення зон для тимчасових виставок, дитячого музею, дослідницького центру з архівом та науковою бібліотекою.
Також у приміщенні планують розмістити кіноконцертну залу, культурний хаб, оглядовий майданчик та кав’ярню. Окрему увагу приділять реконструкції самої алеї Героїв Небесної Сотні, де облаштують пішохідну зону та проведуть комплексне озеленення.
Попри те, що будівництво було зупинене через необхідність проведення слідчих експериментів та відсутність остаточних вироків щодо злочинів на Майдані, громадськість та команда музею тривалий час наполягали на відновленні робіт.
Ухвалення цього законопроєкту є критично важливим кроком, адже попередні плани передбачали завершення будівництва вже у 2026 році.
Тепер архітектори та будівельники зможуть повернутися до реалізації проєкту, який має стати головним місцем пам’яті про боротьбу українців за свободу та європейський вибір.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що не вважає країни Європейського Союзу можливими посередниками у переговорах…
Приватне товариство незаконно зареєструвало право власності на фактично вигадані об’єкти нерухомості, розташовані на комунальній земельній…
Раніше в цьому приміщенні розміщувалася частина структурних підрозділів Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.…
Йдеться про 35 нових пристроїв, які раніше були незаконно ввезені на територію України та за…
Президент США Дональд Трамп позитивно оцінив ініціативу президента України Володимира Зеленського щодо прямих переговорів із…
Голову управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, який також є депутатом однієї із сільських рад, повідомили…