Український парламент ухвалив за основу законопроєкт, який дозволяє зняти арешт із земельних ділянок на алеї Героїв Небесної Сотні та розпочати спорудження музейного комплексу. Це рішення дозволить проєктувати та будувати об’єкт без зайвих бюрократичних перепон, що роками гальмували вшанування пам’яті учасників подій 2013–2014 років.
Про це йдеться на сайті Верховної Ради.
Згідно з ухваленим документом, арешт із землі в центрі столиці буде знято, що відкриває шлях до безпосереднього втілення архітектурного проєкту. Важливо, що нові норми стосуватимуться виключно музею Революції Гідності та не впливатимуть на загальні правила містобудування чи дорожнього регулювання в країні.
Раніше процес спорудження меморіалу фактично перебував у заручниках судових розглядів — з 2021 року ділянки були заблоковані через слідчі дії у «справах Майдану», оскільки правоохоронці намагалися зберегти територію для пошуку можливих доказів.
Історія створення музею триває ще з 2017 року, коли для майбутнього комплексу Київрада виділила ділянку площею 1,22 гектара.
У 2018 році переможцем міжнародного архітектурного конкурсу стало німецьке бюро Kleihues + Kleihues із Берліна, яке згодом передало авторські права українській стороні.
Проте наприкінці 2024 року Міністерство культури було змушене офіційно заморозити будівництво на час дії воєнного стану та ще на три роки після його завершення. Новий закон має виправити цю ситуацію та дозволити розпочати роботи раніше.
Майбутня будівля музею обіцяє стати багатофункціональним культурним простором у самому серці Києва. Окрім основної постійної експозиції, проєкт передбачає створення зон для тимчасових виставок, дитячого музею, дослідницького центру з архівом та науковою бібліотекою.
Також у приміщенні планують розмістити кіноконцертну залу, культурний хаб, оглядовий майданчик та кав’ярню. Окрему увагу приділять реконструкції самої алеї Героїв Небесної Сотні, де облаштують пішохідну зону та проведуть комплексне озеленення.
Попри те, що будівництво було зупинене через необхідність проведення слідчих експериментів та відсутність остаточних вироків щодо злочинів на Майдані, громадськість та команда музею тривалий час наполягали на відновленні робіт.
Ухвалення цього законопроєкту є критично важливим кроком, адже попередні плани передбачали завершення будівництва вже у 2026 році.
Тепер архітектори та будівельники зможуть повернутися до реалізації проєкту, який має стати головним місцем пам’яті про боротьбу українців за свободу та європейський вибір.
23 липня в центральній частині Києва запровадять тимчасові обмеження дорожнього руху через проведення охоронних заходів…
Сьогодні голубів у містах часто сприймають як проблему — їх називають брудними птахами, які псують…
Президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові знищуватимуть мости або електростанції в Ірані у…
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті встановила ознаки афілійованості Почаївської Свято-Успенської лаври з…
Російський диктатор Володимир Путін більше не розглядає сценарій повернення Україні окупованих районів Сумської та Харківської…
Судновласники тимчасово припинили заходи суден за агропродукцією до чорноморських портів України після останніх російських атак…