Верховна Рада 19 червня ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №7508 про вдосконалення механізму публічно-приватного партнерства. Це дозволить залучати приватні інвестиції і грантові кошти до відновлення державних і комунальних обʼєктів. Перше читання законопроєкт пройшов у парламенті ще в жовтні 2022 року.
“Завдяки змінам до законодавства ми розраховуємо, що механізм нарешті запрацює і принесе нам у найближчі роки до $1 млрд інвестицій у конкретні проєкти. Насамперед це можуть бути такі сфери: порти, лікарні, муніципальні об’єкти”, – прокоментувала ухвалення закону міністерка економіки Юлія Свириденко.
Закон запроваджує гібридну модель публічно-приватного партнерства (ППП), яка поєднує бюджетне фінансування, гранти від міжнародних партнерів та приватні інвестиції.
“Маленькі громади тепер зможуть реалізовувати проєкти без дорогих ТЕО – достатньо концепту. Наприклад, маленький реабілітаційний центр, садочок чи доступне житло. А державні компанії, як-от Укрзалізниця, – запускати ППП без бюрократичного лабіринту. Це дозволить їм відновлювати вокзали, а Укренерго – електромережі”, – пояснила Свириденко.
Ще одна важлива зміна – держава отримає право запускати спрощену процедуру для проєктів відновлення: у медицині, транспорті, енергетиці, освіті, соціальних послугах. Вона діятиме під час воєнного стану та ще сім років після для проєктів будь-якого розміру.
Крім того, закон вводить додаткові гарантії для інвесторів (наприклад, щодо стабільності умов договору), а також оновлює понад 30 секторальних законів. Тепер ППП зможе запрацювати у тих сферах, де раніше це було майже неможливо через юридичні бар’єри – наприклад, у медицині, освіті, культурі, транспорті чи житловому господарстві.
За словами голови комітету Ради з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи, закон передбачає спрощення процедур залучення коштів для малих проєктів вартістю до 5,5 млн євро. Він гармонізує українське законодавство у сфері публічно-приватного партнерства з європейськими стандартами і передбачає можливість використання зовнішньої донорської підтримки.
“Це не просто інвестиційна реформа – це інструмент швидкого запуску відбудови там, де це потрібно найбільше. Саме тому його ухвалення – важливий сигнал міжнародним партнерам”, – наголосив Наталуха.
Додамо, в Україну прибула президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард.
Українська розвідка має інформацію про підготовку Росією нового удару по енергетичних об’єктах, мостах через Дніпро…
Росія застосовує нову супутникову мережу «Рассвєт» для військового зв'язку над територією України. Система підвищує точність…
Європейські союзники повністю профінансували закупівлю ракет-перехоплювачів для українських систем ППО, проте США гальмують їхню передачу…
Столичні школи переходитимуть на дистанційне навчання за умов тривалої відсутності води та несприятливих санітарних умов.…
Російські війська ввечері 6 листопада атакували об’єкт енергетичної інфраструктури в Житомирській громаді. Пошкодження обладнання спричинило…
Міський голова Києва Віталій Кличко розкритикував заяву президента Володимира Зеленського про нібито непідготовленість столиці до…