“Завдяки змінам до законодавства ми розраховуємо, що механізм нарешті запрацює і принесе нам у найближчі роки до $1 млрд інвестицій у конкретні проєкти. Насамперед це можуть бути такі сфери: порти, лікарні, муніципальні об’єкти”, – прокоментувала ухвалення закону міністерка економіки Юлія Свириденко.
Закон запроваджує гібридну модель публічно-приватного партнерства (ППП), яка поєднує бюджетне фінансування, гранти від міжнародних партнерів та приватні інвестиції.
“Маленькі громади тепер зможуть реалізовувати проєкти без дорогих ТЕО – достатньо концепту. Наприклад, маленький реабілітаційний центр, садочок чи доступне житло. А державні компанії, як-от Укрзалізниця, – запускати ППП без бюрократичного лабіринту. Це дозволить їм відновлювати вокзали, а Укренерго – електромережі”, – пояснила Свириденко.
Ще одна важлива зміна – держава отримає право запускати спрощену процедуру для проєктів відновлення: у медицині, транспорті, енергетиці, освіті, соціальних послугах. Вона діятиме під час воєнного стану та ще сім років після для проєктів будь-якого розміру.
Крім того, закон вводить додаткові гарантії для інвесторів (наприклад, щодо стабільності умов договору), а також оновлює понад 30 секторальних законів. Тепер ППП зможе запрацювати у тих сферах, де раніше це було майже неможливо через юридичні бар’єри – наприклад, у медицині, освіті, культурі, транспорті чи житловому господарстві.
За словами голови комітету Ради з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи, закон передбачає спрощення процедур залучення коштів для малих проєктів вартістю до 5,5 млн євро. Він гармонізує українське законодавство у сфері публічно-приватного партнерства з європейськими стандартами і передбачає можливість використання зовнішньої донорської підтримки.
“Це не просто інвестиційна реформа – це інструмент швидкого запуску відбудови там, де це потрібно найбільше. Саме тому його ухвалення – важливий сигнал міжнародним партнерам”, – наголосив Наталуха.
Додамо, в Україну прибула президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард.
