Верховний Суд відмовив у арешті майна Київської митрополії УПЦ МП

Про це повідомив адвокат митрополії, протоієрей Микита Чекман, назвавши це перемогою права над «безпідставними спробами чиновників» застосувати обмеження.

Цьому рішенню передувала тривала судова суперечка. Ще 22 жовтня Шостий апеляційний адміністративний суд також став на бік релігійної організації та відмовив ДЕСС у блокуванні її активів. Не погоджуючись із такою позицією, Держетнополітики звернулася до вищої інстанції — Верховного Суду, проте й там не змогла домогтися накладення арешту. Наразі основна справа про повне припинення діяльності Київської митрополії УПЦ МП залишається на паузі, оскільки матеріали передані до Касаційного адміністративного суду.

Конфлікт між державою та УПЦ МП значно загострився після повномасштабного вторгнення Росії. Хоча у травні 2022 року на Соборі у Феофанії церква заявила про свою незалежність від Москви та припинення поминання патріарха Кирила, державні органи мають іншу думку.

Зокрема, ДЕСС за результатами релігієзнавчої експертизи 2023 року дійшла висновку, що реального розриву церковно-канонічного зв’язку з Російською православною церквою так і не відбулося.

Ситуація перейшла у законодавчу площину в серпні 2024 року, коли Верховна Рада ухвалила закон про фактичну заборону релігійних організацій, афілійованих із країною-агресором.

Президент України Володимир Зеленський підписав цей документ у День Незалежності. Саме на виконання норм цього закону у вересні Держетнополітики подала позов про ліквідацію Київської митрополії як юридичної особи.

Незважаючи на відмову Верховного Суду в арешті активів, головний судовий розгляд щодо легітимності подальшого існування митрополії триває. Держава наполягає на виконанні нового законодавства, тоді як представники УПЦ МП використовують усі доступні юридичні механізми для захисту своїх структур та майна. Це судове протистояння є одним із найскладніших епізодів у сучасних відносинах церкви та держави в Україні.