Виробництво сонячної енергії в ЄС вперше перевищило генерацію з вугілля

Про це свідчать підрахунки аналітичного центру Ember, який займається дослідженнями кліматичної політики ЄС.

“Сонячна енергетика стала головним чинником скорочення використання викопного палива у 2024 році. Вона забезпечила 11,1% електроенергії в ЄС (304 ТВт-год), вперше перевершивши вугілля (269 ТВт-год)”, – йдеться у звіті. Тенденція до зростання виробництва сонячної енергії спостерігається у всіх країнах ЄС.

У 2024 році енергія сонця та вітру забезпечила рекордні 29% попиту ЄС в електриці, тоді як газ – 15,7%, а вугілля – 9,8%. На атомну енергетику припало 23,7% від загального виробництва електроенергії, на гідроенергетику – 13,2%.

Переваги, пов’язані з триваючим зниженням використання вугілля та газу, виходять за межі скорочення викидів, зазначається у звіті, заощадивши ЄС 59 мільярдів євро (61,4 мільярда доларів) на імпорті викопного палива з 2019 року.

Однак вітрова генерація пережила «складні кілька років» на тлі високої інфляції та шоків у ланцюгах постачання, попереджає Ember: темпи додавання потужностей не відповідають прискореному розвитку сонячної енергії, частково через високі початкові витрати та довгі строки реалізації проєктів.

Близько 95% сонячних панелей в Європі постачаються з Китаю, що шкодить кільком вітчизняним виробникам континенту, залишаючи ЄС «між молотом і ковадлом», повідомляє Reuters: ЄС погодився на необов’язкову мету досягнення 40% самодостатності у виробництві сонячних панелей та інших ключових технологій до 2030 року, але «немає сильного економічного обґрунтування» для політики заміщення імпорту, заявили в брюссельському аналітичному центрі Bruegel. Крім того, залежність Європи від Росії у постачанні викопного палива є «фундаментально іншою» порівняно з її залежністю від Китаю у виробництві чистих технологій, зазначив Кріс Росслоу, старший енергетичний аналітик Ember, в інтерв’ю для Semafor: Після того як ці технології будуть імпортовані, «вони залишаються в Європі і створюватимуть енергію протягом 25-30 років».

Зусилля ЄС диверсифікувати постачання газу призвели до зростання залежності від скрапленого природного газу (СПГ) і, відповідно, до збільшення вразливості до волатильності та цінових шоків на світовому ринку СПГ. Ця залежність, за даними Ember, «лише посилиться» на тлі нещодавнього закінчення угоди про транзит газу між Росією та Україною, що особливо відчули на собі країни, як-от Австрія, Угорщина та Словаччина, які раніше мали перевагу завдяки відсутності посередників, повідомляє Politico. Загалом ЄС зіткнеться з «хвильовими ефектами», зазначив експерт з енергетичної безпеки Інституту Брукінгса в інтерв’ю Politico: буде менше простору для помилок, якщо виникнуть проблеми з постачанням.

Щоб досягти цілі у 440 ГВт загальної встановленої потужності вітрових електростанцій до 2030 року, темпи введення нових потужностей повинні подвоїтися, йдеться у звіті Ember. Прогрес цієї технології, ймовірно, витримає внутрішньополітичні суперечки, як, наприклад, опір партії правого спрямування Альтернатива для Німеччини у Німеччині, повідомив Кріс Росслоу, старший енергетичний аналітик Ember, в інтерв’ю Semafor: Німеччина зробила більше прогресу, ніж інші країни ЄС разом узяті, у дозволах на нові вітрові проєкти, збільшивши їх на 60% порівняно з 2024 роком. Але «очевидно, що після 2030 року буде більше невизначеності, що може мати вплив на політичні коливання», зазначив Росслоу.