ЄС хоче відновити переговори щодо угоди про вільну торгівлю з Індією, хоча Нью-Делі порушить питання щодо суперечливого вуглецевого податку

Про це пише Indian Express.

Міністр фінансів Нірмала Сітхараман та міністр торгівлі та промисловості Піюш Гоял неодноразово називали Механізм коригування вуглецевих кордонів (CBAM) або вуглецевий податок «несправедливим» заходом і порушенням принципу «спільних, але диференційованих зобов’язань» (CBDR) у міжнародних переговорах щодо клімату.

CBDR передбачає, що всі країни відповідальні за боротьбу зі зміною клімату, але не в рівній мірі, оскільки рівень економічного розвитку відрізняється.

«Переговори з ЄС ведуться в рамках Ради з торгівлі та технологій (TTC). Також є окрема платформа для обговорення викликів, пов’язаних із CBAM. Одна з головних занепокоєнь Індії – порушення принципу CBDR, оскільки наша позиція полягає в тому, що екологічні питання не повинні бути пов’язані з торгівлею. По-друге, індійські експортери висловили занепокоєння щодо конфіденційності, оскільки ЄС вимагає понад 1 000 параметрів даних для відповідності CBAM. Багато дрібних виробників просто не мають такої інформації», – повідомив чиновник The Indian Express.

Хоча кілька країн, зокрема Китай, Росія, Бразилія та Південна Африка, вже подали скарги до Світової організації торгівлі (WTO) на вуглецевий податок ЄС, Індія поки що офіційно не подала справу, оскільки обидві сторони активно ведуть переговори щодо угоди про вільну торгівлю (FTA), інвестиційного пакту та договору про географічні зазначення (GI).

Під час переговорів щодо FTA Індія також домагається пільг для своїх мікро-, малих і середніх підприємств (MSME).

Проте питання вуглецевого податку залишається ключовою перешкодою. ЄС наполягає, що CBAM відповідає правилам СОТ і є лише розширенням його внутрішнього регулювання на міжнародну торгівлю. Індія, своєю чергою, стверджує, що будь-які пільги, узгоджені в рамках FTA, можуть бути знівельовані через CBAM, який дозволяє поступове розширення списку продукції, що підпадає під його дію.

“CBAM не є окремим пунктом порядку денного, але ми визнаємо, що індійська сторона висловила конкретні занепокоєння щодо CBAM та його потенційного впливу. Ми, звичайно, зобов’язані вирішувати ці питання у співпраці з усіма постраждалими сторонами по всьому світу”, – заявив у вівторок представник ЄС.

“Ми зацікавлені в тому, щоб поділитися нашим досвідом і пояснити Індії механізм роботи CBAM, оскільки вважаємо, що деякі занепокоєння можуть бути безпідставними, і ми, безумовно, готові їх роз’яснити”, – додав він.

Варто зазначити, що CBAM набирає чинності з січня 2026 року, а перехідний період, протягом якого експортери повинні надавати дані європейським органам, розпочався 1 жовтня 2023 року.

Це важливо, оскільки Індія експортує до ЄС понад 15% від загального обсягу своїх товарних поставок. У 2022–2023 роках обсяг індійського експорту до ЄС становив 75 мільярдів доларів.

За оцінками делійського аналітичного центру Global Trade and Research Institute (GTRI), CBAM негативно вплине на експорт металів з Індії, зокрема заліза, сталі та алюмінієвої продукції. Очікується, що з 1 січня 2026 року це означатиме додатковий податок у розмірі 20–35% на окремі види імпорту в ЄС.