ЄС збирається експортувати алкоголь в Індонезію, але хоче зберегти це в таємниці – Politico

Про це пише Politico.

У вівторок вранці ЄС та Індонезія оголосили про завершення багаторічних перемовин щодо торговельної угоди, а Джакарта вперше погодилася відкрити свій алкогольний ринок для Європи. Однак під тиском перемовників з Індонезії – найбільшої у світі країни з мусульманською більшістю – Брюссель погодився не виступати із заявами з цього приводу.

В офіційних повідомленнях Єврокомісії щодо угоди про це немає жодної згадки.

“Ми не будемо занадто голосно афішувати це, оскільки це важливо для наших партнерів“, – заявив виданню високопосадовець ЄС. “Ви поставили запитання, тому я відповідаю, але ми не хотіли, щоб це потрапило в заголовки“, – сказав він.

“Деякі делегати з іншого боку говорили: “Я ризикую своїм життям, укладаючи цю угоду“, – сказав інший посадовець ЄС, описуючи, як їхні колеги просили не публікувати положень, пов’язаних з алкоголем, і повністю виключити їх із будь-якої форми комунікації.

Угода була укладена з використанням тарифних квот (TRQ), які дають змогу ввозити фіксований обсяг товарів за нижчими тарифами. Після цього порогу набирають чинності вищі ставки: 90% на вино і 150% на міцні спиртні напої.

Хоча квоти невеликі (1985 тонн для вина і 400 тонн для міцних спиртних напоїв) і оподатковуються 5% митом, вони є довгоочікуваною можливістю виходу на ринок Індонезії для європейських виробників.

В Індонезії один із найнижчих рівнів споживання алкоголю в Південно-Східній Азії – лише 0,1 літра чистого алкоголю на душу населення на рік. Доступ до алкоголю за межами великих міст і туристичних анклавів вкрай обмежений, а громадська думка про лібералізацію вкрай негативна.

Однак на Балі – найтуристичнішій провінції країни – попит на алкоголь аж ніяк не символічний, зазначає Politico.

З огляду на те що 2024 року Індонезію відвідало понад 1,53 млн австралійців, що на 17% більше, ніж попереднього року, європейські парламентарі висунули чітке завдання: зосередитися на туристичних центрах, як-от Балі, куди алкоголь уже йде рікою, та постачати їм європейську продукцію.