Під час саміту в Копенгагені лідери Євросоюзу знову продемонстрували суперечки, політичні чвари та боротьбу за вплив замість єдності перед гібридною війною Росії. Нездатність ЄС погодити спільну оборонну стратегію лише підсилює Владіміра Путіна.
Саміт лідерів ЄС в Копенгагені. Фото: Emmanuel Macron/Х.com
Про це попереджає оглядач Пол Тейлор у колонці для The Guardian
Лідери ЄС, попри зростання загрози з боку Москви, досі не можуть узгодити спільну позицію щодо оборони. Як зазначає Тейлор, саміт у Копенгагені, скликаний для зміцнення консенсусу щодо пріоритетів європейського переозброєння, перетворився на «ганебну демонстрацію боротьби за сфери впливу, політичних суперечок і прихованих порядків денних».
Керівники держав ЄС не лише сперечалися, хто має очолити процес створення спільної оборони, але й не змогли домовитися, як фінансувати підтримку України та просувати її кандидатуру в ЄС. Питання безпеки також викликали сумніви — як реагувати на часті порушення повітряного простору європейських країн російськими безпілотниками та літаками: збивати, супроводжувати чи ігнорувати.
«Жодного консенсусу у Копенгагені не досягнуто, але рішення треба ухвалювати невідкладно», — йдеться в матеріалі. На думку Тейлора, Путін, спостерігаючи за «какофонією у столиці Данії», може зробити висновок, що Європа «слабка та роз’єднана».
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала створити багаторівневу “стіну дронів” для східного кордону ЄС у відповідь на порушення повітряного простору. У її документі для лідерів також ішлося про чотири великі оборонні проєкти: «європейську стіну дронів», мережу спостереження за східним флангом, систему протиповітряної оборони та космічний щит.
Французький президент Емманюель Макрон розкритикував ідею як «занадто примітивну» та закликав до «більш складного» підходу. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про «надмірне регулювання з боку Брюсселя» та виступив проти плану. Прем’єрка Італії Джорджа Мелоні висловила невдоволення тим, що увага Брюсселя «зосереджена виключно на захисті східного флангу, ігноруючи південний». Вона також натякнула, що така ініціатива має бути в компетенції НАТО, а не ЄС.
За словами Тейлора, ці суперечки радше стосуються боротьби за владу, ніж безпосередньо оборони: «Національні лідери підозрюють, що за ініціативами стоїть спроба Єврокомісії розширити свої повноваження».
Попри те, що Брюссель пропонує 150 млрд євро на спільні оборонні закупівлі, великі держави ЄС прагнуть контролювати процес самостійно. Водночас давні суперечки між Францією та Німеччиною знову гальмують розвиток європейського бойового авіаційного комплексу, який мав би стати альтернативою американському F-35. Конфлікт між Dassault Aviation та Airbus через розподіл ролей і робіт майже зірвав проєкт, тоді як Велика Британія, Італія та Японія просувають власну програму бойового літака.
Аналітик зазначає, що нестача взаємної довіри між європейцями та невпевненість у гарантіях США під час президентства Трампа штовхають країни до «закриття в національні рамки». Це, на думку Тейлора, послаблює Європу саме тоді, коли вона має демонструвати силу і рішучість перед Росією.
«Європейські лідери мають припинити шукати винних у Брюсселі й діяти спільно — так, ніби Європа вже під атакою. Бо так воно і є», — підсумував Пол Тейлор.
Палата представників Сполучених Штатів підтримала резолюцію, що обмежує воєнні повноваження президента Дональда Трампа у контексті…
Росія продовжує нарощувати можливості у сфері безпілотних систем, збільшуючи кількість та якість ударних дронів та…
Народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк заявив про ймовірну корупційну схему в закупівлях захисних…
У столичних лікарнях продовжують лікування 31 людина, яка постраждала внаслідок масованого російського обстрілу Києва 2…
Унаслідок нічної атаки російських військ на Київську область отримав травми водій бензовозу. Потерпілого госпіталізували до…
Ізраїль та Ліван досягли домовленостей щодо впровадження перемир’я, яке передбачає припинення вогню за умови повного…