Про це попереджає оглядач Пол Тейлор у колонці для The Guardian
Лідери ЄС, попри зростання загрози з боку Москви, досі не можуть узгодити спільну позицію щодо оборони. Як зазначає Тейлор, саміт у Копенгагені, скликаний для зміцнення консенсусу щодо пріоритетів європейського переозброєння, перетворився на «ганебну демонстрацію боротьби за сфери впливу, політичних суперечок і прихованих порядків денних».
Керівники держав ЄС не лише сперечалися, хто має очолити процес створення спільної оборони, але й не змогли домовитися, як фінансувати підтримку України та просувати її кандидатуру в ЄС. Питання безпеки також викликали сумніви — як реагувати на часті порушення повітряного простору європейських країн російськими безпілотниками та літаками: збивати, супроводжувати чи ігнорувати.
«Жодного консенсусу у Копенгагені не досягнуто, але рішення треба ухвалювати невідкладно», — йдеться в матеріалі. На думку Тейлора, Путін, спостерігаючи за «какофонією у столиці Данії», може зробити висновок, що Європа «слабка та роз’єднана».
Суперечки навколо «стіни дронів»
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала створити багаторівневу “стіну дронів” для східного кордону ЄС у відповідь на порушення повітряного простору. У її документі для лідерів також ішлося про чотири великі оборонні проєкти: «європейську стіну дронів», мережу спостереження за східним флангом, систему протиповітряної оборони та космічний щит.
Французький президент Емманюель Макрон розкритикував ідею як «занадто примітивну» та закликав до «більш складного» підходу. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про «надмірне регулювання з боку Брюсселя» та виступив проти плану. Прем’єрка Італії Джорджа Мелоні висловила невдоволення тим, що увага Брюсселя «зосереджена виключно на захисті східного флангу, ігноруючи південний». Вона також натякнула, що така ініціатива має бути в компетенції НАТО, а не ЄС.
За словами Тейлора, ці суперечки радше стосуються боротьби за владу, ніж безпосередньо оборони: «Національні лідери підозрюють, що за ініціативами стоїть спроба Єврокомісії розширити свої повноваження».
ЄС розділений і у промислових проєктах
Попри те, що Брюссель пропонує 150 млрд євро на спільні оборонні закупівлі, великі держави ЄС прагнуть контролювати процес самостійно. Водночас давні суперечки між Францією та Німеччиною знову гальмують розвиток європейського бойового авіаційного комплексу, який мав би стати альтернативою американському F-35. Конфлікт між Dassault Aviation та Airbus через розподіл ролей і робіт майже зірвав проєкт, тоді як Велика Британія, Італія та Японія просувають власну програму бойового літака.
Аналітик зазначає, що нестача взаємної довіри між європейцями та невпевненість у гарантіях США під час президентства Трампа штовхають країни до «закриття в національні рамки». Це, на думку Тейлора, послаблює Європу саме тоді, коли вона має демонструвати силу і рішучість перед Росією.
«Європейські лідери мають припинити шукати винних у Брюсселі й діяти спільно — так, ніби Європа вже під атакою. Бо так воно і є», — підсумував Пол Тейлор.
