Європейські уряди використовували свої запаси боєприпасів, щоб озброїти Україну, а тепер вони намагаються збільшити виробництво артилерійських снарядів, ракет і куль. Це до межі виснажило постачання пороху, тротилу та інших вибухових речовин і ракетного палива.
Про це пише Bloomberg.
Європа готується до значного збільшення витрат на оборону, тому виробники цих матеріалів прагнуть збільшити свої потужності. Так, німецький концерн Rheinmetall має намір збільшити випуск пороху більш ніж на 50% до 2028 року, однак цього буде недостатньо. Генеральний директор Армін Паппергер заявив на нещодавній нараді, що компанії, можливо, доведеться майже подвоїти виробництво до більш ніж 20 000 метричних тонн, щоб задовольнити всі потреби.
Для снарядів потрібні два летючих компоненти: порох, який використовується для запуску снарядів, і вибухові речовини, які детонують. Європа не виробляє достатньо ні того, ні іншого, щоб задовольнити свій попит.
Загалом на один снаряд артилерійського боєприпасу потрібно до 12 кг пороху. У Європі є тільки кілька виробників пороху, включно з Rheinmetall і французьким підрядником Eurenco. Європа хоче збільшити виробництво пороху більш ніж на 50%, або 10 000 метричних тонн на рік, що еквівалентно майже шести новим об’єктам.
Схожа ситуація і з ракетним паливом. ЄС планує збільшити виробництво вибухових речовин більш ніж на 4300 метричних тонн, або більш ніж на 30%, але наразі він має тільки один великий завод з виробництва тротилу, що обслуговує місцеве виробництво, яким управляє компанія Nitro-Chem у Польщі, а ще один буде побудований у Фінляндії.
При цьому, хоча деякі європейські країни, такі як Німеччина, Нідерланди, Бельгія та Польща, мають добре розвинену хімічну промисловість, але виробництво хімікатів для вибухових речовин становить лише невелику частку їхніх потужностей. Високі витрати на електроенергію та екологічні норми роблять виробництво хімікатів за кордоном дешевшим, і багато компаній тепер закуповують прекурсори, як-от азотна кислота, в Китаї.
Урядам також необхідно знайти способи полегшити тягар регулювання для галузі, кажуть експерти. За словами Свена Шредера, генерального директора компанії Essing Sprengtechnik, логістика в цьому секторі складна і строго регламентована. Вантажівки в кінцевому підсумку застряють на українському кордоні на кілька тижнів, а отримання дозволів на місця зберігання може зайняти роки, сказав Шредер.
Але, додав він, ці проблеми вторинні щодо нестачі сировини.
“Руки оборонних компаній зв’язані, коли не вистачає сировини“, – сказав він.
Напередодні Франція та Італія заблокували ініціативу лідерів Європейського Союзу (ЄС) виділити 5 мільярдів євро на боєприпаси для України.
У середу, 11 листопада, в Абу-Дабі триває другий день тристоронніх переговорів України, США та Росії…
У Києві військовим передали ще 30 демонтованих тимчасових споруд, які планують переобладнати під медичні пункти…
Велика Британія інвестує £90 мільйонів у нові безпілотники, сенсори та системи штучного інтелекту, щоб посилити…
У Дарницькому районі Києва внаслідок ворожої атаки пошкоджено приватний житловий будинок. За попередньою інформацією, люди…
У ніч проти 11 листопада в Твері під час атаки безпілотників російська протиповітряна оборона, за…
У Ленінградській області Росії внаслідок атаки безпілотників сталося влучання в портовій зоні Усть-Луги. Там виникла…