Збройний хаб у Вільнюсі. Литва пропонує Україні нову платформу для експорту та спільного виробництва

Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський за підсумками переговорів із президентом Литви Гітанасом Науседою.

За словами Зеленського, створення експортної платформи зброї у Вільнюсі є відповіддю на потребу в систематизації військової допомоги та стимулюванні спільних оборонних ініціатив. Цей майданчик має стати інструментом для залучення інвестицій у виробництво дронів, систем радіоелектронної боротьби та боєприпасів, які вже успішно виготовляються за участі литовських партнерів.

Окрему увагу лідери приділили ініціативі PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), яка передбачає закупівлю озброєнь у США за кошти союзників, та програмі SAFE, спрямованій на захист енергетичних об’єктів від повітряних атак.

Литва також оперативно відреагувала на критичну ситуацію в українській енергосистемі після масованих ударів 24 січня. Президент Науседа підтвердив рішення передати українським містам майже сотню потужних генераторів, частина з яких уже перебуває на шляху до кордону.

Ця допомога, оцінена у понад 2 мільйони євро, є частиною ширшого пакета підтримки «зимової стійкості», що включає також постачання антидронових систем для захисту підстанцій та мобільних котелень для прифронтових громад.

Під час розмови Володимир Зеленський детально поінформував литовського колегу про перебіг складних дипломатичних консультацій в Абу-Дабі, де 23–24 січня відбулися зустрічі української, американської та російської делегацій. Він підкреслив, що попри інтенсивність бойових дій, Україна продовжує шукати шляхи до справедливого миру, використовуючи кожну можливість для деескалації.

Литва, як один із найактивніших адвокатів України в ЄС та НАТО, запевнила в готовності підтримувати українські дипломатичні ініціативи та посилювати санкційний тиск на агресора через нові факти використання компонентів 2026 року випуску в російських ракетах.

Науседа також наголосив, що Литва розглядає можливість відправлення своїх військових інструкторів та кораблів для підтримки безпеки в межах майбутніх гарантій, про що було оголошено на початку січня. Співпраця у Вільнюсі демонструє, що країни Балтії стають не лише логістичним, а й політичним центром формування нової архітектури безпеки Європи.

Президенти домовилися про подальшу координацію дій напередодні лютневого саміту НАТО, де питання «збройного хабу» та довгострокових контрактів на постачання ППО будуть пріоритетними.