З початку другого президентського терміну Дональда Трампа зовнішня політика США часто формувалася без участі чиновників з національної безпеки та змінювалася різко і несподівано. Ключові рішення ухвалювалися самим Трампом і вузьким колом його найближчих помічників, що створює ризики для відносин із союзниками Вашингтона.
WASHINGTON, DC - APRIL 24: U.S. President Donald Trump talks to reporters during a meeting with Norway's Prime Minister Jonas Gahr Store in the Oval Office at the White House on April 24, 2025 in Washington, DC. The leaders are expected to discuss security, trade, NATO and the war in Ukraine. (Photo by Chip Somodevilla/Getty Images)
Про це пише Reuters.
Адміністрація Дональда Трампа у другому терміні значною мірою відмовилася від традиційних механізмів ухвалення зовнішньополітичних рішень. Натомість курс США часто визначався особисто президентом і невеликою групою довірених осіб, без залучення профільних експертів і чиновників з питань національної безпеки.
Такий підхід, зазначає агентство, багато в чому відповідає стилю Трампа — його недовірі до вашингтонської бюрократії та прагненню швидко реалізовувати власні рішення. Водночас раптові заяви і несподівані зміни курсу можуть завдати серйозної шкоди відносинам США з ключовими союзниками.
Небезпека централізованого і персоналізованого підходу, за оцінкою Reuters, стала особливо помітною в останні тижні. Трамп і представники його адміністрації в інтерв’ю та соціальних мережах неодноразово натякали на можливість застосування сили в Гренландії, що викликало занепокоєння у Вашингтоні та серед союзників США.
«Законодавці зателефонували держсекретарю Марко Рубіо і високопоставленим чиновникам Білого дому, виклавши свої побоювання і порадивши адміністрації не робити подальших кроків», — повідомило одне з джерел Reuters. За інформацією агентства, деякі республіканські законодавці також застерігали адміністрацію від можливих наслідків, зокрема ризику розслідування щодо імпічменту у разі будь-якого військового вторгнення до Гренландії.
Хоча, за словами двох джерел, близьких до адміністрації, військові дії ніколи серйозно не розглядалися, колишня співробітниця Пентагону і Білого дому Корі Шейк вважає, що сама риторика вже завдала шкоди.
«Трамп настільки непослідовний у своїх погрозах, що неможливо гарантувати, що він не зробить це знову. Він зробив Сполучені Штати негідними довіри в очах наших найближчих друзів», — заявила вона.
Reuters зазначає, що практика концентрації зовнішньополітичних рішень у руках президента та його найближчих помічників є сталою рисою другого терміну Трампа. Це проявлялося, зокрема, під час переговорів щодо припинення війни Росії проти України.
Восени, за даними джерел агентства, у результаті зустрічей між спеціальним посланцем Трампа Стівом Віткоффом, його зятем Джаредом Кушнером і російським посланцем Кирилом Дмитрієвим був розроблений план із 28 пунктів щодо припинення війни. При цьому багато високопосадовців Держдепартаменту США та Ради національної безпеки, які зазвичай мали б бути залучені до такого процесу, не були поінформовані.
Представник Державного департаменту, коментуючи ситуацію, заявив:
«В адміністрації президента Трампа панує атмосфера тісної співпраці, і є віддані своїй справі державні службовці, які сумлінно просувають ключові пріоритети. А є й анонімні джерела, які скаржаться пресі і явно не володіють ні здоровим глуздом, ні характером, необхідними для реалізації програми президента Трампа».
Reuters також нагадує про інші суперечливі кроки Трампа. Раніше він пригрозив запровадити 100% мито на весь експорт Канади до США у разі укладення нею торговельної угоди з Китаєм — ця заява вже зазнала критики в Сенаті.
Крім того, Трамп викликав обурення у Великій Британії, заявивши, що британські війська нібито залишалися «за лінією фронту» в Афганістані. Це спричинило різку реакцію прем’єр-міністра Кіра Стармера, інших політичних лідерів і короля Карла III. Згодом президент США змінив свою позицію і публічно похвалив британських солдатів, які воювали в Афганістані під керівництвом США.
Українська компанія Fire Point провела другий успішний запуск балістичної ракети FP-7, під час якого випробували…
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про підписання всеосяжної угоди з Україною, яка передбачає розширення мовних,…
З початку 2026 року на автомобільних дорогах державного значення завершено основні планові роботи з ліквідації…
Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що його країна готова надати свій майданчик для проведення переговорів…
У середу, 3 червня, у Маріїнському палаці в Києві вперше відбулося засідання Ради Україна-НАТО за…
Президент наголосив, що перше в історії засідання Ради Україна – НАТО в Києві стало важливим…