Про це пише Reuters.

Адміністрація Дональда Трампа у другому терміні значною мірою відмовилася від традиційних механізмів ухвалення зовнішньополітичних рішень. Натомість курс США часто визначався особисто президентом і невеликою групою довірених осіб, без залучення профільних експертів і чиновників з питань національної безпеки.

Такий підхід, зазначає агентство, багато в чому відповідає стилю Трампа — його недовірі до вашингтонської бюрократії та прагненню швидко реалізовувати власні рішення. Водночас раптові заяви і несподівані зміни курсу можуть завдати серйозної шкоди відносинам США з ключовими союзниками.

Небезпека централізованого і персоналізованого підходу, за оцінкою Reuters, стала особливо помітною в останні тижні. Трамп і представники його адміністрації в інтерв’ю та соціальних мережах неодноразово натякали на можливість застосування сили в Гренландії, що викликало занепокоєння у Вашингтоні та серед союзників США.

«Законодавці зателефонували держсекретарю Марко Рубіо і високопоставленим чиновникам Білого дому, виклавши свої побоювання і порадивши адміністрації не робити подальших кроків», — повідомило одне з джерел Reuters. За інформацією агентства, деякі республіканські законодавці також застерігали адміністрацію від можливих наслідків, зокрема ризику розслідування щодо імпічменту у разі будь-якого військового вторгнення до Гренландії.

Хоча, за словами двох джерел, близьких до адміністрації, військові дії ніколи серйозно не розглядалися, колишня співробітниця Пентагону і Білого дому Корі Шейк вважає, що сама риторика вже завдала шкоди.

«Трамп настільки непослідовний у своїх погрозах, що неможливо гарантувати, що він не зробить це знову. Він зробив Сполучені Штати негідними довіри в очах наших найближчих друзів», — заявила вона.

Reuters зазначає, що практика концентрації зовнішньополітичних рішень у руках президента та його найближчих помічників є сталою рисою другого терміну Трампа. Це проявлялося, зокрема, під час переговорів щодо припинення війни Росії проти України.

Восени, за даними джерел агентства, у результаті зустрічей між спеціальним посланцем Трампа Стівом Віткоффом, його зятем Джаредом Кушнером і російським посланцем Кирилом Дмитрієвим був розроблений план із 28 пунктів щодо припинення війни. При цьому багато високопосадовців Держдепартаменту США та Ради національної безпеки, які зазвичай мали б бути залучені до такого процесу, не були поінформовані.

Представник Державного департаменту, коментуючи ситуацію, заявив:
«В адміністрації президента Трампа панує атмосфера тісної співпраці, і є віддані своїй справі державні службовці, які сумлінно просувають ключові пріоритети. А є й анонімні джерела, які скаржаться пресі і явно не володіють ні здоровим глуздом, ні характером, необхідними для реалізації програми президента Трампа».

Reuters також нагадує про інші суперечливі кроки Трампа. Раніше він пригрозив запровадити 100% мито на весь експорт Канади до США у разі укладення нею торговельної угоди з Китаєм — ця заява вже зазнала критики в Сенаті.

Крім того, Трамп викликав обурення у Великій Британії, заявивши, що британські війська нібито залишалися «за лінією фронту» в Афганістані. Це спричинило різку реакцію прем’єр-міністра Кіра Стармера, інших політичних лідерів і короля Карла III. Згодом президент США змінив свою позицію і публічно похвалив британських солдатів, які воювали в Афганістані під керівництвом США.