«З’їжте багатіїв». 12 березня у прокат виходить чорна комедія «Мисливець за спадком» із Ґленом Павеллом

Головну роль у стрічці виконав Ґлен Павелл (“Топ Ґан: Меверік”, “Смерчі”, “Люблю тебе ненавидіти”, “Найманий вбивця”, “Людина, що біжить”).

Також у фільмі зіграли Маргарет Кволлі (“Одного разу… в Голлівуді”, “Субстанція”, “Бідолашні створіння”), Ед Гарріс (серіал “Світ Дикого Заходу”, “Топ Ґан. Меверік”, “Шоу Трумана”), Джессіка Генвік (“Матриця: Воскресіння”, “Ножі наголо: Скляна цибулина”), Білл Кемп (серіали “Презумпція невинуватості”, “Сирени”), Зак Вудс (серіали “Кремнієва долина”, “Офіс”), Тофер Грейс (“Небезпечний рейс”, “Людина-павук 3”) та син Джуда Лоу – Рафф Лоу (“Афера Олівера Твіста”, “Різники”).

Режисером фільму виступив Джон Паттон Форд, відомий своєю роботою над стрічкою “Злочинниця Емілі”.

Наразі оцінка фільму на IMDb становить 6,7 з 10 балів, тоді як на Rotten Tomatoes він має скромні 47% схвалення від критиків проти 78% від глядачів. Водночас на Metacritic кіноексперти оцінили його у 51 зі 100 балів (відповідає характеристиці “змішані або середні відгуки”), а широка аудиторія – в 6,6 з 10 балів (відповідає характеристиці “в цілому позитивні відгуки”).

Фільм How to Make a Killing отримав суперечливі відгуки у західних медіа: критики відзначають харизму Ґлена Пауелла, але водночас називають стрічку похідною, надто вторинною та не завжди вдалою адаптацією класики і критикують фінал, який здається надто солодким і перевантаженим. Є й ті, хто пише про «розумний сценарій», «комедійні моменти» та «харизматичну гру акторів».

У виданні The Upcoming рецензент назвав стрічку сучасною американською адаптацією британської комедії Kind Hearts and Coronets 1949 року. Автор відзначив, що режисер Джон Паттон Форд створив історію про жадібність і помсту, де Пауелл у ролі Бекета Редфеллоу поступово знищує своїх родичів, аби повернути спадок. Рецензія підкреслює майстерність у побудові сюжету, але водночас наголошує на його похмурості та відсутності новизни.

Radio Times охарактеризував фільм як «дивитися можна, але він похідний». Критик зазначив, що стрічка приєднується до тренду «eat the rich» («з’їжте багатіїв» — це популярне антикапіталістичне гасло, що критикує соціальну нерівність, поширене у лівих та анархістських рухах), який вже реалізували Parasite, The Menu, Triangle of Sadness та інші, але не додає нічого нового. Попри харизматичну гру Пауелла, фільм не вирізняється серед подібних історій.

Yahoo Entertainment у своєму огляді навів думку критика The Hollywood Reporter, який поставив лише дві зірки. Автор вважає, що Пауелл ризикнув, але не виправдав очікувань, адже його герой не викликає співчуття, а сюжет виглядає як другий поспіль провал актора після невдалого рімейку The Running Man.

The Guardian назвав стрічку «стильним, але абсолютно зайвим рімейком». Критик Бенджамін Лі підкреслив, що фільм виглядає як продукт маркетингових рішень: відомий актор, популярна тема «eat the rich», бренд A24. Проте результат виявився «солідним на папері, але бездушним на екрані».

На Letterboxd оглядачі називають стрічку «вбивчою різдвяною комедією» з багатьма смішними моментами. Вони підкреслюють легкість перегляду та приємні, хоча й передбачувані, сюжетні арки. Водночас зазначають, що фінал виглядає дещо банально.