Тему Волинської трагедії використовують для внутрішньої політики у Польщі.
Прапор Польщі.
Про це розповів педагог, методист з історії, співавтор українських підручників з історії України для загальноосвітніх шкіл Віталій Дрібниця в ефірі КИЇВ24.
Він пояснив, що Україна пропонувала Польщі ексгумувати тіла.
Польська сторона, я так розумію, цього не хоче, скоріше за все, це якісь внутрішні їхні розбірки. Думаю, що ця ситуація для внутрішньої політики Польщі. Повністю дослідити трагедію неможливо, потрібно йти в архіви, ексгумувати тіла тощо.
Експерт уточнив, що поляки почали досліджувати питання Волинської трагедії із села Семашків. Там цифри їхніх втрат перевищували 100 тисяч. Однак зараз історик вважає, що у результаті досліджень ці дані могли зменшитися приблизно у три рази.
Нагадаємо, 2 жовтня Україна відреагувала на запити Польщі провести ексгумацію останків жертв Волинської трагедії. Такі роботи організують у 2025 році на Рівненщині.
Голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович наголосив, що Україна готова співпрацювати з Польщею та її організаціями щодо пошуку, збереження та догляду за місцями пам’яті в обох країнах.
Волинська трагедія — етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що призвело до жертв серед цивільного населення. Встановлено імена близько 30 тисяч польських жертв та близько 10 тисяч українських жертв цих масових убивств.
13 вересня 2024 року міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Україна має провести ексгумацію жертв Волинської трагедії. Тоді він сказав, що в інакшому випадку Польща буде змушена «вжити більш жорстких заходів щодо України». Вже 17 вересня 2024 року у польських ЗМІ з’явилася інформація про те, що Володимир Зеленський та голова МЗС Польщі Сікорський посварилися у Києві, зокрема щодо теми ексгумації жертв Волинської трагедії. При цьому, МЗС Польщі має ідею, як «натиснути» на Україну — для цього політики використають майбутнє піврічне головування Варшави в ЄС у 2025 році.
Натомість президент Польщі 27 вересня закликав досягти прориву в історичних проблемних питаннях «не за допомогою шантажу». На його особисту думку, це не принесе добрих результатів.
У відповідь 1 жовтня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна готова обговорювати з Польщею суперечливі питання спільної історії, зокрема Волинську трагедію 1943-1944 років.
Російські девелопери отримують пільгове фінансування та інші преференції, тоді як місцеві жителі втрачають житло.
Кондитерська NAMELAKA на Великій Васильківській у Києві тимчасово припинила роботу після того, як симптоми кишкової…
У КМВА уточнили дані про наслідки російської атаки на столицю 4 вересня.
Польща закликає країни Євросоюзу вислати до 40% російських дипломатів та обмежити їхнє пересування на тлі…
Внаслідок атаки на цивільну інфраструктуру області, за попередніми даними, люди не постраждали.
УЦОЯО оприлюднив підсумки національного мультипредметного тесту 2026 року.