Продовження заборони експорту української аграрної продукції до п'яти держав Євросоюзу поглибить проблеми і європейських, і українських фермерів, тому Київ наполягає на її скасуванні.
Про це заявив торговий представник України Тарас Качка в коментарі «Європейській правді» після засідання «зернової» платформи у Брюсселі.
13 вересня відбувалось 9-те засідання Спільної координаційної платформи з питань експорту та транзиту української аграрної продукції, у якому беруть участь профільні директорати Єврокомісії та сусідні з Україною держави-члени ЄС.
На засіданні Єврокомісія представила аналітику прогноз імпорту до ЄС актуалізований по врожаю цього року. І за цими прогнозами, за маркетинговий сезон 2023-2024 року країни ЄС маю імпортувати 17 млн тонн кукурудзи, і це набагато більше ніж ми будь-коли експортували. Щодо пшениці ми почули, що ЄС бачить конкурентами на зерновому ринку Україну і Росію, тобто тут питання не тільки щодо нашого зерна.
За словами Качки, Україна на засіданні наполягала на скасуванні заборони, оскільки для її існування немає «жодного аргументу».
Так, у європейських фермерів є проблеми, але заборона не розв’язувати ці проблеми, а лише їх створює. Достатньо згадати, що нас 6 місяців нема на ринку Польщі та усіх 5 країн, де запроваджена заборона, а їхні проблеми не зникають. Отже, це не наш вплив.
Торгпред зазначив, що глобальна ціна на пшеницю падає стрімко, але цей тренд не пов’язаний з Україною. Він зазначає, що проблеми польських фермерів не вирішені, але й шляхів вирішення заборона не дає. Тому, спираючись на дані Єврокомісії, можна зробити висновок, що жодних підстав для нової заборони після 15 вересня немає.
Раніше Європейська комісія досягла компромісу з Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо української агропродукції. Щоб зняти блокаду імпорту з України, ЄК доведеться ввести заборону на ввіз української пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшника.
Водночас країни Європейського Союзу домовилися продовжити на рік скасування мит на імпорт з України, щоб допомогти її економіці під час війни з росією. Однак тарифи та квоти на найбільш чутливі сільськогосподарські продукти з України осталися збереженими. Це м’ясо, молочні продукти, цукор та деякі зернові.
19 липня стало відомо, що Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина підписали спільну декларацію щодо продовження заборони на ввезення зерна з України після 15 вересня.
Крім цього, 24 серпня Угорщина заявила, що самостійно продовжить заборону на імпорт українського зерна.
Також, польський міністр у справах ЄС Шимон Шинковський вель Сенк назвав українську скаргу до Світової організації торгівлі елементом тиску, який не є ефективним.
Крім цього, 11 вересня стало відомо, що Польща готує проєкт щодо продовження заборони на імпорт українського продовольства після 15 вересня.
12 вересня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Україна звернеться до арбітражу Світової організації торгівлі щодо компенсації збитків за порушення норм Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) у разі блокування Польщею експорту українського зерна.
Того ж дня Уряд Польщі ухвалив резолюцію щодо продовження заборони на імпорт українського зерна після завершення обмежень на рівні Європейського Союзу 15 вересня.
Фото: відкриті джерела
Три спецавтомобілі автоматично зафіксували 7012 випадків перевищення швидкості. Ще 55 водіїв патрульні зупинили за грубі…
Біля Ісландії союзники проводять навчання з протидії російським підводним човнам. Цього року операцію очолив французький…
Лісова охорона посилила патрулювання та оперативне обстеження лісових масивів через ризик пожеж. Серед причин —…
Аварія сталася на трасі Київ — Чернігів у селі Скибин. Дівчину, яка переходила дорогу пішохідним…
Україна утрималася під час голосування за резолюцію та заявила, що таке зображення окупованих територій суперечить…
У країні планують розширити підрозділи для боротьби з безпілотниками, посилити кіберзахист та надати операторам критичної…