Відносини між лідерами Франції та Німеччини опинилися в центрі гучного політичного скандалу. Президент Еммануель Макрон фактично відмовився підтримати німецького канцлера Фрідріха Мерца в ключовій ініціативі щодо передачі Україні 210 мільярдів євро заморожених активів Росії, несподівано перейшовши до табору противників цієї ідеї.
Про це інформує видання Financial Times, аналізуючи зміну розстановки сил усередині Євросоюзу.
Фрідріх Мерц тривалий час виступав головним лобістом використання російських коштів для підтримки Києва, розраховуючи на солідарність Парижа. Проте, поки Берлін просував цю ініціативу, Макрон зберігав публічне мовчання, а його команда приватно висловлювала сумніви щодо юридичної чистоти такого кроку. У вирішальний момент Франція приєдналася до групи країн, очолюваної Італією та Бельгією, які заблокували використання активів агресора.
Джерела видання стверджують, що така поведінка Макрона обумовлена внутрішньою слабкістю Франції. Через величезний державний борг та політичну нестабільність у країні президент Франції був змушений підтримати позицію італійської прем’єрки Джорджі Мелоні.
«Макрон зрадив Мерца і знає, що за це доведеться заплатити ціну», — зазначає один із експертів, додаючи, що у Парижа фактично не залишилося простору для маневру.
Ця ситуація продемонструвала кардинальну зміну ролей у ЄС: Німеччина, яку раніше вважали «гальмом» блоку, під керівництвом Мерца перетворилася на рішучого лобіста інтересів України та європейської безпеки. Натомість Франція, яка роками декларувала ідеї «стратегічної автономії» та «сильної Європи», почала відступати від власних принципів. У Брюсселі все частіше лунають думки, що Париж ставить національні інтереси вище за загальноєвропейські.
Аналітики FT констатують повернення старого скептичного прислів’я про те, що політика Франції — це «слова, слова і жодних дій». Поки Мерц намагається втілити в життя концепцію захищеного єдиного ринку та європейських оборонних закупівель, Макрон, наляканий наслідками власних ідей, обирає шлях зволікання.
Така позиція Парижа не лише підриває довіру між ключовими союзниками, а й ставить під загрозу швидкість надання фінансової допомоги Україні.
Нагадаємо, що Європейська комісія раніше запропонувала Україні репараційний кредит на суму 140 мільярдів євро, забезпечений саме цими замороженими російськими активами.
Однак, наразі Бельгія блокує цю ініціативу, оскільки на її території зберігається найбільша частка активів РФ.
Через це Європейський Союз розглядає «план Б» — перехідний кредит за рахунок запозичень блоку для підтримки України на початку 2026 року.
До того ж, Німеччина попередила ЄС, що відмова підтримати репараційний кредит для України може погіршити кредитні рейтинги та підвищити відсоткові ставки.
The Guardian повідомило, що російська військова розвідка розгорнула масштабну кампанію залякування проти провідних політиків та фінансових керівників Бельгії. Мета агресора — змусити країну відмовитися від планів використання заморожених активів РФ для надання «репараційної позики» Україні.
Голову управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, який також є депутатом однієї із сільських рад, повідомили…
Україна активно працює з європейськими партнерами, щоб уже в червні отримати фінансування в межах пакета…
Президент України Володимир Зеленський опублікував відкритий лист до президента РФ Володимира Путіна, у якому заявив…
Окупаційна влада Криму заборонила фотографувати бензовози, щоб не "сприяти" диверсіям. Це відбувається на тлі того,…
Параармреслерів Дмитра Луцишина та його колегу Димитрія Брухна оштрафували на міжнародних змаганнях у Будапешті за…
Унаслідок ворожої атаки 3 червня у Дніпрі було знищено розподільчий центр корпорації «АТБ», який забезпечував…