Про це інформує видання Financial Times, аналізуючи зміну розстановки сил усередині Євросоюзу.
Фрідріх Мерц тривалий час виступав головним лобістом використання російських коштів для підтримки Києва, розраховуючи на солідарність Парижа. Проте, поки Берлін просував цю ініціативу, Макрон зберігав публічне мовчання, а його команда приватно висловлювала сумніви щодо юридичної чистоти такого кроку. У вирішальний момент Франція приєдналася до групи країн, очолюваної Італією та Бельгією, які заблокували використання активів агресора.
Джерела видання стверджують, що така поведінка Макрона обумовлена внутрішньою слабкістю Франції. Через величезний державний борг та політичну нестабільність у країні президент Франції був змушений підтримати позицію італійської прем’єрки Джорджі Мелоні.
«Макрон зрадив Мерца і знає, що за це доведеться заплатити ціну», — зазначає один із експертів, додаючи, що у Парижа фактично не залишилося простору для маневру.
Ця ситуація продемонструвала кардинальну зміну ролей у ЄС: Німеччина, яку раніше вважали «гальмом» блоку, під керівництвом Мерца перетворилася на рішучого лобіста інтересів України та європейської безпеки. Натомість Франція, яка роками декларувала ідеї «стратегічної автономії» та «сильної Європи», почала відступати від власних принципів. У Брюсселі все частіше лунають думки, що Париж ставить національні інтереси вище за загальноєвропейські.
Аналітики FT констатують повернення старого скептичного прислів’я про те, що політика Франції — це «слова, слова і жодних дій». Поки Мерц намагається втілити в життя концепцію захищеного єдиного ринку та європейських оборонних закупівель, Макрон, наляканий наслідками власних ідей, обирає шлях зволікання.
Така позиція Парижа не лише підриває довіру між ключовими союзниками, а й ставить під загрозу швидкість надання фінансової допомоги Україні.
Нагадаємо, що Європейська комісія раніше запропонувала Україні репараційний кредит на суму 140 мільярдів євро, забезпечений саме цими замороженими російськими активами.
Однак, наразі Бельгія блокує цю ініціативу, оскільки на її території зберігається найбільша частка активів РФ.
Через це Європейський Союз розглядає «план Б» — перехідний кредит за рахунок запозичень блоку для підтримки України на початку 2026 року.
До того ж, Німеччина попередила ЄС, що відмова підтримати репараційний кредит для України може погіршити кредитні рейтинги та підвищити відсоткові ставки.
The Guardian повідомило, що російська військова розвідка розгорнула масштабну кампанію залякування проти провідних політиків та фінансових керівників Бельгії. Мета агресора — змусити країну відмовитися від планів використання заморожених активів РФ для надання «репараційної позики» Україні.
