Про це повідомляє видання The Guardian із посиланням на джерела в європейських розвідувальних службах.

Кампанія тиску спрямована на ключових фігур міжнародного депозитарію Euroclear, де зберігається більша частина знерухомлених активів російського центробанку (близько 190 млрд євро). Спецслужби вважають, що російські агенти намагаються створити атмосферу страху, щоб паралізувати ухвалення рішень на рівні керівництва Бельгії та фінансових інституцій.

Однією з головних цілей російської розвідки стала виконавча директорка Euroclear Валері Урбен. За даними медіа, загрози з боку Москви настільки серйозні, що вона вже понад рік змушена пересуватися виключно у супроводі особистих охоронців.

У самому депозитарії офіційно відмовилися коментувати конкретні погрози, проте зазначили, що будь-які загрози безпеці розслідуються у пріоритетному порядку за підтримки відповідних правоохоронних органів. Уряд прем’єр-міністра Бельгії Барта Де Вевера також утримується від публічних коментарів, щоб не розкривати деталі роботи контррозвідки.

Європейські розвідники зазначають, що ГРУ використовує класичну тактику «активних заходів». Це включає:

  • Персоналізовані погрози: надсилання повідомлень, що містять натяки на фізичну розправу або знищення репутації.
  • Дипломатичний шантаж: попередження про «катастрофічні наслідки» для фінансової системи Бельгії у разі конфіскації активів.
  • Стеження: демонстративна присутність агентів поблизу об’єктів проживання та роботи посадовців.

Бельгія опинилася в епіцентрі цієї боротьби, оскільки саме на її території зосереджена левова частка російських грошей. Позиція Брюсселя є визначальною для реалізації механізму кредитування України під заставу прибутків від цих активів. Росія розглядає успіх цієї фінансової операції як стратегічну поразку, тому кинула всі сили розвідки на зрив домовленостей.

Незважаючи на тиск, офіційний Брюссель продовжує координувати свої дії з партнерами по G7 та ЄС, хоча активність російських спецслужб змушує бельгійську владу значно посилити заходи безпеки для високопосадовців.

Нагадаємо, що Європейська комісія раніше запропонувала Україні репараційний кредит на суму 140 мільярдів євро, забезпечений саме цими замороженими російськими активами.

Однак, наразі Бельгія блокує цю ініціативу, оскільки на її території зберігається найбільша частка активів РФ.

Через це Європейський Союз розглядає «план Б» — перехідний кредит за рахунок запозичень блоку для підтримки України на початку 2026 року.

До того ж, учора Німеччина попередила ЄС, що відмова підтримати репараційний кредит для України може погіршити кредитні рейтинги та підвищити відсоткові ставки.