Ізраїльський міністр пообіцяв “переїхати машиною” голову Верховного суду

Зокрема, 143 ізраїльські судді, серед яких усі нині живі колишні голови Верховного суду, оприлюднили відкритого листа, у якому заявили, що дії окремих членів уряду “становлять загрозу демократичним засадам держави”. Автори звернення також закликали правоохоронні органи забезпечити особисту безпеку голови Верховного суду та всіх суддів країни.

Приводом для заяви стали слова міністра фінансів Ізраїлю Бецалеля Смотрича, який раніше публічно розкритикував Аміта, використавши формулювання, що були сприйняті як погроза. Згодом міністр відмовився вибачатися, заявивши, що не може підібрати м’якших слів для опису свого ставлення до дій судової влади.

До критики долучилася і ділова спільнота. Керівники провідних ізраїльських компаній, зокрема тих, що входять до індексу Tel Aviv 35, заявили, що риторика міністра перетнула “усі червоні лінії” і може завдати шкоди міжнародній репутації Ізраїлю. У бізнес-середовищі зазначають, що подібні заяви негативно сприймаються рейтинговими агентствами на тлі вже здійснених понижень суверенного кредитного рейтингу країни.

В уряді прем’єр-міністра країни Біньяміна Нетаньягу Верховний суд розглядають як інституцію, що, на їхню думку, перешкоджає реалізації волі виборців. Натомість прихильники незалежного правосуддя наголошують, що суди виконують функцію стримування влади та захисту прав людини.

Останнім часом Верховний суд ухвалив низку резонансних рішень, зокрема скасував усунення генерального прокурора, заблокував призначення уповноваженого з питань державної служби, а також призупинив виділення бюджетних коштів ультраортодоксальним навчальним закладам, які не викладають базові дисципліни. Крім того, суд зупинив рішення про закриття новинної радіостанції “Армійське радіо” та розкритикував наміри створити політичну комісію для розслідування подій 7 жовтня.

Після повернення Нетаньягу до влади уряд неодноразово намагався послабити повноваження судової системи та інших державних інституцій. Ці ініціативи вже викликали масові протести у 2023 році й знову активізуються напередодні парламентських виборів, запланованих на цей рік.