Клініка, що дарує надію: яким був «Охматдит» — найбільша в Європі дитяча лікарня, яку розбомбила Росія

У День жалоби за загиблими дітьми та дорослими внаслідок злочинної атаки РФ по медичному центру КИЇВ24 вирішив нагадати історію найбільшої в Україні дитячої лікарні. Яким був “Охматдит” сто років тому та що варто про нього памʼятати — читайте в матеріалі.

Що таке “Охматдит”: історія лікарні

У 1894 році відомий київський меценат Нікола Терещенко зрозумів, що чорноробам, робітникам заводів та просто місцевій бідноті також потрібна лікарня, адже не лише заможні люди мають право на медичну допомогу. На свої кошти він побудував велику садибу, яка стала першою міською лікарнею для незаможних людей.

Проєкт будівлі для неї розробив архітектор академік Володимир Ніколаєв. Лікувальний корпус вміщував 52 ліжка, також до комплексу лікарні входила будівля адміністрації, кухня та дерев’яна каплиця.

Лікарню назвали на честь Цесаревича Миколая, а до 1903 року в ній було відкрито хірургічний корпус на 25 ліжок. Окрім того, у 1898 тут відкрилися також камʼяні бараки для інфекційних хворих та деревʼяний — для людей з хронічними захворюваннями.

Пацієнти отримували тут тепле ліжко, гаряче харчування, ліки та усі необхідні процедури — і все це за кошти меценатів. Також хворі мали можливість скористатись бібліотекою, а найбіднішим навіть після виписки продовжували надавати соціальну допомогу. На базі лікарні проводили навчальні заняття для студентів.

Прийшли більшовики: доля “Охматдиту” у СРСР

Ще під час Першої світової війни медичний заклад почав розширюватись, приймаючи на лікування поранених солдатів та цивільних. У 1917 році на базі клініки зʼявився туберкульозний диспансер, пологовий будинок на 30 ліжок, консультація для вагітних жінок та матерів. Опікуватись лікарнею стала окружна інспектура охорони здоров’я, до складу якої входив відділ “Охматдит”, який займався питаннями охорони здоров’я матерів та дітей.

У жовтні 1927 більшовики вирішили перепрофілювати лікарню, поєднавши між собою розрізнені установи охорони материнства та дитинства, у тому числі будинки немовлят, молочні кухні, консультацію та дитячу лікарню. На цій базі й було відкрито інститут дитинства та материнства “Охматдит” з клінікою та хірургією, адже саме будівля лікарні для бідних ідеально підійшла для цих цілей.

Повноцінно інститут запрацював у березні 1929 року, а вже у 1934, після об’єднання з інститутом охорони здоровʼя підлітків, тут організували відділ фізіології дитини та шкільної гігієни, біохімічну та фізіологічну лабораторії, антропометричний кабінет.

“Охматдит” під час Другої світової війни та після

З першого дня нападу Німеччини та бойових дій на території України, яка на той час була підконтрольна СРСР, “Охматдит” почав приймати у себе не лише поранених бійців, а також біженців та цивільне населення. У підвалах будівлі було влаштоване бомбосховище.

Під час німецько-фашистської окупації лікарня працювала майже у повному обсязі, обслуговуючи населення. У вересні 1943 року, одразу після визволення Києва, інститут “Охматдиту” відновив свою роботу вже з перших днів: науковці, які працювали у лабораторіях, поверталися з евакуації, не боячись обстрілів, які ще вчиняли німецькі загарбники.

Наприкінці 1943 року у структуру лікарні включили акушерське, гінекологічне, дитяче, терапевтичне, отоларингологічне, хірургічне, очне, венерологічне, інфекційне відділення, а також відділення для хронічних хворих.

Розвиток інституту та лікарні продовжився й у повоєнні часи. У 1961 Центр хірургії та трансплантології перевели до новозбудованого корпусу лікарні “Медмістечко”, але усім відома лікарня на проспекті Чорновола залишилась працювати під назвою “Охматдит”.

У 1975 в “Охматдиті” зʼявився свій хірургічних комплекс, відкрилося відділення неонатології, оновлювалась база обладнання та досліджень, а також застосовувались найновіші лікувальні методики. У 1987 “Охматдит” отримав новий лабораторний комплекс, а у 1988 — корпус медичної генетики з аудиторіями для проведення конференцій та занять для студентів.

Найбільша дитяча лікарня України: яким був “Охматдит” після здобуття незалежності Україною

У липні 1996 року МОЗ України обʼєднав Український консультативний центр матері та дитини разом з науково-лікувальним обʼєднанням “Охматдит”. Так лікарня ще раз закріпила за собою статус найбільшої дитячої лікарні України.

Восени 1997 року тут починають створювати блок пересадки кісткового мозку в Центрі дитячої онкогематології. Того ж року на базі лікарні проводять перші в Україні пересадки стовбурових клітин у дітей, хворих на лейкемію. У 1998 році в структурі “Охматдиту” починає працювати Центр дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку – кількість врятованих дитячих життів тут суттєво зростає.

На початку 2000-х років у лікарні триває масштабна реновація: корпуси один за одним закривають на ремонт, змінюють обладнання. До фінансування залучають меценатів, уряди інших країн, бізнесменів та волонтерів. Станом на 2000 рік остаточно формується сучасна структура об’єднаної лікарні.

У 2011 році починається будівництво нових, сучасних корпусів лікарні, перші з них відкривають двері для пацієнтів у 2017 році, а інші — у 2020.

Але найбільше постраждало від російських терористів відділення токсикології, де перебували важкохворі діти на діалізі.

Дива “Охматдиту”

За роки незалежності України лікарі “Охматдиту” продовжували творити дива не лише для дітей, а й для дорослих. Ось, наприклад, історія маленького Іванка, у якого гортань і глотка, трахея і стравохід не були розділені, а являли собою наче одну трубку з розщелиною різної довжини. Саме в цій клініці лікарі змогли провести три надскладні операції та врятували хлопчика у перші місяці його життя.

У перші дні повномасштабної війни лікарня відкрила свої двері для усіх поранених та не припинила проводити надскладні операції й рятувати життя. 8 березня 2022 року, коли Київ знаходився під постійними ударами Росії, в “Охматдиті” провели операцію дівчинці “з відкритим серцем” — з рідкісною аномалією розвитку, коли серце дитини знаходиться ззовні грудної клітини.

За цей час в “Охматдиті” було проліковано десятки пацієнтів з пораненнями, отриманими внаслідок війни: це вогнепальні, мінно-вибухові, уламкові поранення, контузії. Найменшому пораненому пацієнту був 1 місяць, найстаршому — 83 роки. Найкоротший час від надходження пораненого у лікарню, проведення діагностики, аналізів, постановки діагнозу, до взяття пацієнта в операційну — становив 13 хвилин. Це рекордний результат.

Рятували в “Охматдиті” й дорослих. У липні 2022 року вперше провели тотальне опромінювання тіла та пересадку кісткового мозку 37-річній пацієнтці з лейкемією. Окрім того, навесні 2022 до дітей завітав пес Патрон.

Найкраща дитяча лікарня України та Європи не залишила байдужим нікого — за кілька годин після влучання ракети до корпусу прийшли декілька сотень людей, які допомагали розгрібати завали. Люди несли воду, ліки, речі першої потреби тощо. Як допомогти “Охматдиту”, куди донатити та чим можна зарадити родичам постраждалих, ми зібрали в цьому матеріалі.