Україна відреагувала на запити Польщі провести ексгумацію останків жертв Волинської трагедії. Такі роботи організують у 2025 році на Рівненщині.
Commemorating the victims of the Volyn tragedy at the Saint Peter and Paul Cathedral, amid Russia's attack on Ukraine, in Lutsk, Ukraine July 9, 2023 (Photo by Maxym Marusenko/NurPhoto via Getty Images)
Про це йдеться у заяві Українського інституту національної пам’яті.
Його представники зазначили, що отримали від Польщі таке звернення у вересні 2024 року.
Голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович наголосив, що Україна готова співпрацювати з Польщею та її організаціями щодо пошуку, збереження та догляду за місцями пам’яті в обох країнах.
Проте з огляду на те, що офіційні міжінституційні механізми щодо розв’язання проблемних питань з польською стороною в питаннях відновлення та збереження місць пам’яті вже тривалий час не діють, УІНП (Український інститут національної пам’яті — ред.) нині схиляється до рішення піти назустріч інтересам громадян Польщі.
Він додав, що інститут готовий допомагати полякам, щойно отримає уточнення щодо розташування потенційних місць пошуку.
Волинська трагедія — етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що призвело до жертв серед цивільного населення. Встановлено імена близько 30 тисяч польських жертв та близько 10 тисяч українських жертв цих масових убивств.
13 вересня 2024 року міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Україна має провести ексгумацію жертв Волинської трагедії. Тоді він сказав, що в інакшому випадку Польща буде змушена «вжити більш жорстких заходів щодо України». Вже 17 вересня 2024 року у польських ЗМІ з’явилася інформація про те, що Володимир Зеленський та голова МЗС Польщі Сікорський посварилися у Києві, зокрема щодо теми ексгумації жертв Волинської трагедії. При цьому, МЗС Польщі має ідею, як «натиснути» на Україну — для цього політики використають майбутнє піврічне головування Варшави в ЄС у 2025 році.
Натомість президент Польщі 27 вересня закликав досягти прориву в історичних проблемних питаннях «не за допомогою шантажу». На його особисту думку, це не принесе добрих результатів.
У відповідь 1 жовтня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна готова обговорювати з Польщею суперечливі питання спільної історії, зокрема Волинську трагедію 1943-1944 років.
Український застосунок для підготовки військових Drill залучив 100 тисяч доларів інвестицій. Кошти спрямують на розширення…
У Канаді горів музей просто неба — Село української культурної спадщини, що розташоване неподалік Едмонтона
Президент Володимир Зеленський присвоїв військове звання бригадного генерала начальнику Військової служби правопорядку у Збройних силах…
У Білій Церкві троє чоловіків вчинили фізичне та психологічне насильство над 16-річним підлітком, знімаючи все…
Прем’єр-міністр Баварії та лідер ХСС, сестринської партії-переможниці федеральних виборів ХДС, Маркус Зьодер заявив, що рішення…
Наглядова рада НЕК "Укренерго" сформувала короткий список із трьох кандидатів на посаду голови правління.