Українська металургія, яка десятиліттями була одним із базових секторів економіки, залишається важливим чинником макроекономічної стабільності навіть в умовах повномасштабної війни.
До російського вторгнення гірничо-металургійний комплекс забезпечував понад 10% ВВП та близько третини товарного експорту України, формуючи значну частину валютних надходжень і податкових платежів, йдеться в матеріалі NV.
У 2021 році внесок ГМК в економіку становив 10,3% ВВП з урахуванням суміжних галузей і споживчих витрат працівників. Частка металургії в експорті сягала майже 33% — $22,2 млрд валютної виручки. Тоді ж підприємства галузі сплатили близько $3,5 млрд податків і зборів.
До війни металургія функціонувала як масштабна економічна екосистема: сталь була основою для машинобудування, будівництва, енергетики та оборонної промисловості. Один працівник галузі створював робочі місця ще для чотирьох осіб у суміжних секторах, а кожен тринадцятий найманий працівник в Україні був пов’язаний із металургією.
Галузь відігравала містоутворювальну роль у Запоріжжі, Дніпрі, Кривому Розі та Маріуполі. Зокрема, на «Азовсталі» працювали понад 10 тис. осіб, на ММК імені Ілліча — близько 14 тис., на «АрселорМіттал Кривий Ріг» — майже 20 тис.
Після початку повномасштабної війни сектор зазнав значних втрат. Підприємства в Маріуполі, на які припадало близько 40% виробництва сталі, опинилися в окупації. Це призвело до втрати 40% експорту чавуну та близько 30% експорту прокату. За підсумками 2024 року внесок металургії скоротився до 7,2% ВВП, а експорт гірничо-металургійної продукції — до $6,4 млрд, або 15,4% товарного експорту. Податкові надходження від ГМК зменшилися до приблизно $1 млрд.
Попри це, галузь продовжує інвестувати. У 2024 році капітальні вкладення металургійних підприємств становили $650 млн — 18,3% усіх інвестицій у промисловість. Це на 8,3% більше, ніж у 2023 році. Зокрема, активи групи «Метінвест» у 2025 році спрямовувалися на проєкти енергонезалежності, включно з будівництвом газових електростанцій для стабільної роботи під час блекаутів.
Наразі металургія розглядається як матеріальна основа післявоєнної відбудови — від відновлення інфраструктури до житлового будівництва. Галузь також забезпечує потреби оборонно-промислового комплексу, зокрема у виробництві броньованих елементів, захисних конструкцій та інженерних споруд.
Окремим викликом залишається інтеграція з європейським ринком. ЄС є основним напрямом експорту української сталі — близько 64% поставок. Водночас із 2026 року в Євросоюзі почне діяти механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), що створює додаткові бар’єри для експорту. Рішення щодо можливих відстрочок або винятків для України поки не ухвалене.
За прогнозами, у 2026 році виробництво сталі в Україні може зрости до 6,7–7 млн тонн проти 6,2 млн тонн за 10 місяців 2025 року. Близько 55% продукції й надалі експортуватиметься через обмежений внутрішній попит. Серед ключових стримувальних чинників експерти називають нестабільне енергопостачання, високу вартість електроенергії, логістичні тарифи, дефіцит кадрів і воєнні ризики.
За п’ять років найбільші металургійні підприємства України сплатили податків і зборів на 190 млрд грн (приблизно $6,2 млрд). У 2024 році податкові надходження чотирьох металургійних компаній становили 1,6% доходів бюджетів усіх рівнів. Водночас експерти попереджають, що зростання тарифів державних монополій та вантажних тарифів «Укрзалізниці» може призвести до згортання виробництва й втрати цього джерела бюджетних надходжень.
Нанадаємо, Кабмін заборонив експорт металобрухту та деревини до кінця 2026 року.
Президент заявив, що нова роль Михайла Федорова має об’єднати технологічний напрям держави та забезпечити його…
Президент повідомив про зміну керівництва Збройних сил України та анонсував оновлення конфігурації Генерального штабу. Водночас…
Олександра Сирського, ймовірно, звільнено з посади головнокомандувача Збройних сил України.
Слідчі прокуратури Угорщини прийшли без попередження до офісу опозиційної партії «Фідес», де розташовані її сервери,…
Сполучені Штати Америки не дозволять єменським хуситам перекрити навігацію у Червоному морі для Саудівської Аравії.
Єменські хусити попередили судноплавні компанії, що судна, які завантажують або розвантажують вантажі в портах Саудівської…