Про це повідомляється у розʼясненні на сайті Єврокомісії.
За даними видання, рішення ухвалили попри аргументи Києва про масштабні руйнування енергетичної інфраструктури внаслідок повномасштабної війни. У Брюсселі наполягають, що вплив нового механізму на постраждалу від війни українську економіку буде «меншим, ніж побоюється Україна».
Йдеться про механізм CBAM, який передбачає запровадження вуглецевого збору на імпорт продукції з шести секторів, зокрема сталі, цементу, алюмінію та електроенергії. Мета — захистити виробників Європейського Союзу та стимулювати іноземних постачальників скорочувати вуглецевий слід своєї продукції.
Зокрема, за даними Єврокомісії, попри війну та шкоду, завдану економіці, Україна є найбільшим експортером товарів CBAM до блоку за фізичним обсягом. Окрім сільськогосподарської продукції, країна також експортує до ЄС чавун і сталь (12,3% експорту до ЄС), цемент (0,6%) та алюміній (0,3%). Експорт товарів CBAM становить близько 2% ВВП України.
«За нашими оцінками, у 2024 році чорна металургія забезпечила 7,2% ВВП України, включаючи ланцюги поставок. Якщо експорт чорної металургії постраждає від CBAM, це означає шкоду для інших секторів української економіки. Загалом близько 6% товарів, експортованих Україною цього року, підпадають під регулювання CBAM. Це близько 2,5 мільярда доларів – значна сума для країни, яка живе у війні. CBAM загрожує цим експортним доходам», – пояснює Станіслав Зінченко, генеральний директор профільного аналітичного центру GMK Center.
Згідно з розрахунками Центру GMK, платежі CBAM (на основі значень за замовчуванням) за український чавун можуть становити майже 100 євро/т, за гарячекатаний прокат – 111 євро/т, а за арматуру – 104 євро/т. Це ставить Україну в конкурентну невигідність порівняно з іншими експортерами.
Посилання Європейської Комісії на «мінімальний вплив» CBAM на Україну фактично замінює критерії, встановлені в самому Регламенті CBAM. Війна, як об’єктивна обставина непереборної сили, не потребує додаткових доказів за допомогою модельних оцінок впливу, оскільки логіка регламенту передбачає спеціальний режим, що ґрунтується на характері події, а не на її кількісних наслідках для торгівлі з ЄС.
«Оцінка впливу CBAM на економіку України не є аргументом для відмови Україні у тимчасовому звільненні з підстав форс-мажору відповідно до статті 30(7) Регламенту CBAM. Аргументація Європейської Комісії у розділі «Запитання та відповіді» ґрунтується на оцінці очікуваного економічного впливу CBAM на Україну (ex post/кількісний підхід), тоді як Регламент CBAM передбачає можливість спеціального режиму не на основі масштабу впливу, а на основі характеру події (ex ante/правовий підхід). Це дві різні логіки, які в матеріалах Комісії фактично замінюють одна одну», – стверджує Зінченко.
