Сьогодні, 28 червня, Україна відзначає ювілейну 30-ту річницю з дня прийняття Конституції України. Її ухвалення тривало добу.
Михайло Сирота, один із авторів Конституції України
1996 року після знаменитої «Конституційної нічної зміни» у Верховній Раді, яка тривала майже 24 години без перерви, 315 народних депутатів ухвалили документ, що став правовим фундаментом нашої незалежності.
Нагадуємо, з чого саме складається і як влаштований головний закон нашої держави.
Структура Конституції у цифрах:
Ключові розділи Основного Закону:
Розділ I. Загальні засади — тут зафіксовано, що Україна є суверенною, унітарною та правовою державою, а людина — її найвища цінність.
Розділ II. Права, свободи та обов’язки — база наших цивільних, політичних та соціальних прав, а також обов’язок захисту Батьківщини (Стаття 65).
Розділи III–VI та VIII — регулюють вибори, референдуми та роботу гілок влади: Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів та судів.
Розділи IX–XI — визначають територіальний устрій, статус Криму та принципи місцевого самоврядування.
Розділ XII–XIII — регламентують роботу Конституційного Суду та правила внесення змін до самої Конституції.
Цікаві факти
Єдине свято в законі: День Конституції — це єдине державне свято, святкування якого закріплене безпосередньо в самому тексті документа (Стаття 161).
Заборона змін під час війни: Розділ XIII чітко забороняє вносити будь-які зміни до Конституції в умовах воєнного стану задля безпеки демократичного устрою та запобігання узурпації влади.
Політичне протистояння: хто голосував проти
Ухвалення Основного Закону супроводжувалося жорсткою політичною боротьбою. У фінальному голосуванні за документ в цілому взяли участь 395 народних депутатів. «За» висловився 321 парламентар, «утрималися» — 12, «не голосували» — 17.
Категорично проти проголосували 45 депутатів. Основний кістяк тих, хто виступив проти ухвалення Конституції, складали представники Комуністичної партії України та частина соціалістів. Комуністи виступали проти ліквідації радянської системи влади, інституту президентства, визнання приватної власності на землю та закріплення синьо-жовтого прапора і тризуба як державних символів.
Суперечки навколо прапора: чому пропонували малиновий колір
Найбільш гострі дискусії розгорнулися навколо статті 20 про державні символи. Представники лівого крила парламенту відмовлялися голосувати за синьо-жовтий стяг, називаючи його націоналістичним, і висунули альтернативну пропозицію: зробити державним прапором малинове або червоно-малинове полотнище.
Цей вибір кольору мав подвійне підґрунтя:
Питання символіки ледь не зірвало ухвалення Конституції, оскільки для затвердження 20-ї статті тривалий час бракувало кількох голосів.
Зрештою національно-демократичним силам довелося піти на компроміс: в обмін на затвердження синьо-жовтого прапора і тризуба вони погодилися підтримати створення Автономної Республіки Крим у складі України, що дозволило набрати необхідний 301 голос.
Перша леді може впливати на кар’єрне зростання окремих чиновників і блокувати певні призначення. Водночас джерела…
У Києві відбулися перевірки сезонних продуктових ярмарків, за результатами яких на частину продавців склали адміністративні…
З Іспанії екстрадували державного реєстратора, підозрюваного у зловживанні повноваженнями, який із 2022 року переховувався від…
Криптобіржа Binance видала Росії персональні дані росіянина Юрія Беленького, якого країна звинувачує у донатах Силам…
Росія облаштовує вздовж західних кордонів нову мережу секретних баз із пусковими майданчиками для далекобійних безпілотників.…
Армія РФ 13 разів била дронами та ракетами по об'єктах групи "Нафтогаз" у різних регіонах…