Про це розповілана своїй Facebook-сторінці користувачка Тетяна Боярчук.

За її словами, вона почула цю історію від чоловіка на зупинці.

“Ото дружину і внучку на моїх очах розірвало. Вони помогали волонтерам. Ну там їжу, ліки… Вони вийшли надвір по воду, а я в домі остався. Так їх і розірвало. Кровіщі було… Де рука, де кусок голови… Я потім в пакет їх збирав і в квітнику похоронив, щоб собаки не рознесли… А внуку я не казав, що нема їх… Потім скажу”, – розповів чоловік.

Сам він провів по підвалах 23 дні і надихався пилюки, що лікарі питали, чи він не палить. За його словами, чоловіка вивезли з міста військові.

“Наші воєнні-то взагалі прекрасні хлопці. Вони і годували нас, коли їсти не було чого, і ліки давали, дай Бог їм здоров’я”, – ділиться він.

І каже, що його будинок розбомбили, а сам він привалений лежав, поки його випадково не знайшли. Він мріє після війн повернутись у місто, збудувати “щось маленьке” і поховати своїх “як людей”.

“Що ми росіянам зробили, що вони отак на нас? За що? Моя жінка була вихователькою, а я слюсар.. За що?” – питає чоловік, стримуючи сльози.

Після цієї історії авторка допису каже, що обійняла чоловіка та вирішила поділитись історією – “щоб не забути”. Вона додала і фото свого співрозмовника, але без лиця.

Фото: Фейсбук