Повномасштабна війна росії проти України ще триває, проте активно відбувається і процес відбудови країни, так зване «швидке відновлення».
Київ FM
Активізація жителів територіальних громад та залучення їх до розв’язання питань місцевого значення – невіддільні складові успішного відновлення, розвитку територіальних громад.
Попри те, що російсько-українська війна нині перебуває в активній фазі, експерти та держава хочуть запустити процес меморіалізації цих подій. Серед ініціатив, наприклад, створити своєрідні маршрути пам’яті об’єктами, зруйнованими РФ.
Коли люди чують термін «конфлікто-чутливість» то одразу думають про свої почуття, відчуття або емоції щодо певних конфліктних ситуацій. Але цей термін не має нічого спільного з людськими «чуттями». «Чутливість до конфліктів» означає здатність організації, особи чи системи розуміти та враховувати потенційний вплив своїх дій на конфлікти, як позитивний, так і негативний. Простіше кажучи – намагаючись допомогти, треба зробити усе можливе аби не нашкодити та не загострити конфлікт.
Напружені стосунки в шкільному колективі – це боляче й неприємно. Конфлікти трапляються не тільки між учнями – бувають задіяні й батьки, й вчителі. А причини можуть варіюватися від банальної дитячої образи до розбіжностей з приводу освітньої програми. 20 українських шкіл цього року зможуть долучитися до проєкту «Мирна школа» і пройти спеціальне навчання з побудови безконфліктного середовища, який реалізує Інститут миру і порозуміння.
Громади навіть найменших містечок і сіл можуть впливати на відновлення своїх населених пунктів та запропонувати власне бачення відбудови. І залучати для цього ресурси.
Залучення різних груп населення до ухвалення рішень про відновлення громад має стати одним із пріоритетів плану відбудови України. У цьому переконані експерти Інституту миру й порозуміння.
Світ містичного та загадкового завжди вабив людей. Різні таємниці та явища, які неможливо пояснити, захоплювали й наших предків-киян. І частині з них усе-таки довелось доторкнутись до справжніх, таємничих знань.
У 13-му століття Василівська церква витримала напад татар під проводом Батия, проте в наступні роки таки занепала.
Іван Фундуклей власним коштом, без довгої чиновної тяганини, вимостив бруківкою Андріївський узвіз. А ще, для потреб мешканців Хрещатика він спорудив прекрасний мармуровий фонтан із питною водою.
Без регулярних походів до оперного театру не можна було уявити собі життя жодного нормального киянина.
Розкішних казино, як у Франції, у Києві та всій російській імперії не було. А проте, наше місто ніяк не пасло задніх у різних картярських іграх. Грали в нас багато, охоче та азартно. Особливо в 19 столітті.
Жінка займається систематизацією запитів на допомогу з України та контролює їх виконання.
Дівчина організувла онлайн-заняття для всіх, хто потребує уроків англійської мови.
Родина жінки займається допомогою українським переселенцям у Словаччині, а також надсилає гуманітарні вантажі в Україну.
Жінка займається відправленням гуманітарної допомоги в Україну, допомагає переселенцям та навіть пораненим бійцям ЗСУ.
Жінка є співвласницею альтернативної маркетингової агенції NOS Amigos.
Жінка народилася в Україні, та в два роки разом з батьками переїхала до росії, де прожила до 14 років.
Жінка поїхала з рідної країни 12 років тому, після заміжжя.
Наталія Панченко вже протягом 13 років мешкає у Варшаві.
Олександр Гуліцький – виходець з Хмельниччини поїхав до Британії за програмою студентського обміну.
Олексій Нікітін – науковець, який переїхав до Іспанії у 2006 році.
Ніка Бєльська – генетик, консультантка зі сну, авторка книжки «Коли я нарешті висплюся», лекторка семінарів про здоровий спосіб життя, киянка яка останніх 6 років живе між Лос-Анджелесом та Києвом.
Жінка вже 7 років проживає у Монако, адже вийшла заміж за резидента князівства.
Анна Бойко у серпні 2012 році переїхала у Францію.
Віталій Горяшко – українець, нині професор Уппсальського університету Швеції.
Євген Міхін – український телеведучий, який уже більше трьох років живе і працює в Португалії.
Олена – журналістка за професією, і до переїзду працювала на радіо Київ.
Столиця очікує на рішення від комісії з питаннь техногенно-екологічної безпеки.
Кияни не поінформовані про правила утримання домашніх тварин. Зокрема про необхідність їх реєстрації.
