Про це повідомив власник телеканалу “Погляд”.
За його словами, росіяни знищили його бізнес.
“Вони не прийшли красти, вони прийшли знищити. Це – дикуни. Хай вони знищили кабінет директора, потрощили техніку, але навіщо кувалдами розбивати туалети і кухню”, – каже Олексій Зеневич.
Відомо, що окупанти обстріляли ЖК «Континент», де роміщувалося приміщення бучанського «Погляду», в перші дні березня. Колона танків, яку потім українські війська знищили на Вокзальній, пройшла повз житловий комплекс і встигла стрельнути по будинку. Після цього співробітники ще зашили фанерою розбиті вікна у телекомпанії, але за кілька днів там була вже руїна.
15 березня росіяни зайшли в приміщення телекомпанії. Останній охоронець, який був у приміщенні, зміг врятуватися і вийти непоміченим 20 числа. Чоловік дістався до наших, під кулями пішки вийшов із міста.
Окупанти почали безжально грабувати і знищувати, ділиться спогадами Олексій Зіневич. Підганяли автівки і вивозили дороге обладнання: камери, режисерську апаратуру, ноутбуки, комп’ютери. Вони розбивали техніку, намагаючись знайти дорогоцінні метали і відеокарти. Повністю знищили 3Д-студію, яку «Погляд» встановив не так давно і якою дуже пишався. Розбили кувалдами меблі, кухню, кабінети – знищували все.
Варварство в «Погляді» тривало два тижні. Російські фашисти грабували увесь ЖК «Континент». Награбоване вивозили машинами, господарів квартир викидали з вікон, розстрілювали у дворі. Росіяни встановили свої кабелі та обладнання у телекомпанії, біля «Погляду» стояла машина зв’язку окупантів, вела радіоспостереження.
Журналісти і співробітники «Погляду» встигли врятуватися. Вони виїхали з Бучі, Ірпеня, Гостомеля в перших числах березня. Останні поїхали 12-го. Тепер працюють за кордоном і на заході України. Прихисток бучанцям надав Львівській медіа форум. Він організував шелтер для медійників України.
Під час окупації героїчно боровся інтернет-провайдер. Співробітники і власник «Бесту» Олексій Зіневич власноруч рятували мережі, аби бучанці та ірпінці якнайдовше були з інтернетом. Навіть коли йшли бої, Зіневич і його люди, долаючи страх і ризикуючи власним життям, налагоджували лінії передачі. Вони оперативно відновили мережі, що постраждали від підриву Романівського мосту, і вже під російською окупацією, партизанськими методами в зоні величезної небезпеки відновлювали інтернет, де могли. 25 березня їм довелося рятуватися, аби не потрапити в полон до російських окупантів.
Фото: Фейсбук
