Про це повідомили Euractiv кілька українських чиновників.

Кілька українських джерел повідомили виданню, що головною метою Києва була б європейська присутність в Україні — миротворчі сили за підтримки США — для забезпечення стримування Росії.

Хоча Вашингтон заявив, що не зобов’язується надавати конкретні гарантії безпеки, українські чиновники очікують, що США підтримають зусилля Києва, спрямовані на пошук підтримки в інших країнах, у тому числі в Європі.

Що стосується так званих «м’яких гарантій», то Київ сподівається, що іноземні компанії, які хочуть інвестувати в країну — особливо американські та з потужних європейських країн — лобіюватимуть свої уряди, щоб захистити їх від російських атак.

Оскільки значна частина мінеральних багатств країни розташована на територіях, що перебувають під російською окупацією, вони також можуть слугувати розмінною монетою у переговорах із західними країнами, зацікавленими у видобутку цих ресурсів.

Дорожня карта з прискореним графіком вступу України до ЄС могла б стати ще одним м’яким запевненням для Києва.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн раніше цього тижня заявила, що Україна може стати членом ЄС навіть раніше, ніж до 2030 року, якщо країна продовжить швидкі реформи.

«Зміна процедури може відкрити шлях до зменшення кількості вето в процесі вступу і дозволить швидше просуватися по суті, а не чекати, поки такі країни, як Угорщина, накладуть вето», — сказав Euractiv офіційний представник ЄС.

Комісар з питань розширення Марта Кос, яка неодноразово висловлювалася на користь якнайшвидшого вступу України, раніше вже висувала ідею переходу до голосування кваліфікованою більшістю для значної частини процесу вступу.

У рамках так званих «жорстких гарантій» Київ хоче зосередитися на нарощуванні власних збройних сил, майбутньому членстві в НАТО та європейських миротворцях.

Україна неодноразово заявляла, що не погодиться на обмеження або «значне скорочення української армії» в майбутньому, обмеження на придбання і розробку озброєнь або відмову від співпраці в оборонній промисловості із західними країнами.

Прохання України про введення європейських миротворчих сил буде найскладнішим для переговорів, оскільки більшість питань щодо чисельності та правил ведення бойових дій залишаються без відповіді.

Українські чиновники кажуть, що європейські миротворці могли б, замість безпосереднього моніторингу лінії фронту, розміститися в ключових частинах країни, захищаючи морські порти або критично важливі об’єкти інфраструктури.

У той час як дискусія в основному зосереджена на піхотних підрозділах, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підкреслив, що «захист неба і моря України є не менш, якщо не більш, важливим».

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив журналістам у Києві на початку цього тижня, що він сподівається, що організований Великою Британією оборонний саміт у неділю, 2 березня, і позачерговий саміт ЄС 6 березня в Брюсселі зможуть прояснити, що Європа може надати на практиці.