Про це  повідомляє Reuters.

У столиці, Буенос-Айресі, четвер вранці пройшов у тиші, хоча громадські автобуси курсували, як зазвичай. Банки та школи були зачинені, а державні лікарні та урядові установи працювали у скороченому режимі.

У середу, напередодні страйку, працівники приєдналися до щотижневої акції пенсіонерів перед Конгресом. Пенсіонери зазнали значного урізання виплат, а їхні протести в останні тижні неодноразово переростали в насильство — особливо після того, як до них приєдналися інші групи, зокрема футбольні фанати, які вступали в сутички з поліцією.

«Після цього страйку вони мають вимкнути бензопилу», — сказав Родольфо Аґіар, генеральний секретар профспілки ATE Nacional, маючи на увазі улюблену метафору Мілея щодо скорочення державних витрат.

«Досить, більше немає з чого різати», — додав Аґіар.

Профспілки вимагають від уряду поновити на посадах звільнених працівників, відновити переговори щодо зарплат і скасувати плани з приватизації деяких державних підприємств, серед інших вимог.

На вулицях почало накопичуватись сміття, а думки громадян щодо страйку розділилися, адже багато послуг було зупинено.

«Право на страйк — це право працівника, і я вважаю, що страйків має бути більше, бо ситуація з цим урядом — нестерпна», — сказав 62-річний Уґо Веласкес, який зазвичай їздить залізницею, але цього разу чекав на автобус через страйк.

33-річний Лукас Едесма сказав, що не підтримує страйк, бо той створює проблеми іншим працівникам.

«Це проблема», — зазначив Едесма. — «Навіть у лікарнях мінімальний персонал, а мені потрібно відвезти бабусю в лікарню — і я не знаю, що робити».

У зерновому хабі Росаріо «все зупинилося», повідомив глава портової палати Гільєрмо Вейд. Аргентина є найбільшим у світі експортером соєвої олії та шроту, третім за величиною експортером кукурудзи та важливим постачальником пшениці.

Авіаційна профспілка APA заявила, що приєднується до страйку, бо «все, що принесла нинішня адміністрація — це хвиля звільнень у державних установах, зростання рівня бідності та зовнішні борги, що стали найбільшим шахрайством в історії Аргентини».

APA та інші авіаційні профспілки борються за підвищення зарплат у відповідності до інфляції — яка хоч і знижується за Мілея, у лютому все одно склала 2,4% на місяць — і виступають проти спроб президента приватизувати державну авіакомпанію Aerolíneas Argentinas.