Про це АОЗ повідомила у відповіді на запит «Центру протидії корупції».
Причиною звільнення Ситника називають «скорочення чисельності та штату працівників».
У ЦПК кажуть, що Жумаділов «зруйнував» створену Артемом Ситником систему внутрішнього взаємоконтролю, яка допомагала АОЗ купувати зброю напряму у виробників або постачальників першої ланки.
«Звільнення Артема Ситника — ще один крок, яким міністр оборони Рустем Умєров та Арсен Жумаділов забезпечують зручний і лояльний контроль над агенцією з боку міністерства. Тобто фактично перетворюють незалежну агенцію на департамент Міноборони, як це відбувалося до реформи зі створення АОЗ», — заявляють у «Центрі протидії корупції».
Артем Ситник став заступником керівника АОЗ у червні 2024 року. Очікувалося, що він відповідатиме за внутрішню безпеку роботи Агенції, перевірку контрагентів та контроль за належним виконанням державних контрактів, а також за побудову співпраці з правоохоронними органами.
До цього Ситник із травня 2022-го до червня 2024 року працював заступником керівника Національного агентства із запобігання корупції.
Нагадаємо, заступник міністра оборони Іван Гаврилюк підтвердив інформацію про плани Міноборони об’єднати ДОТ і АОЗ. Однак, за його словами, об’єднання ДОТ та АОЗ планується після завершення воєнного стану.
«За пропозицією партнерів, розпочинається така робота в масштабах дорожніх картах з терміном виконання після завершення воєнного стану», — зауважив Гаврилюк.
Джерело у Міноборони розповіло, що очільником об’єднаної агенції планують призначити Жумаділова.
Водночас членкиня Громадської антикорупційної ради при Міноборони, журналістка Тетяна Ніколаєнко наполягає, що хоч об’єднання і планують після завершення воєнного стану, але зараз створюють комісію з реструктуризації, яку очолить Арсен Жумаділов. І це фактично дозволить йому продовжувати керувати двома агенціями одночасно.
“Я от щиро впевнена, що в ДОТ є достойні фахівці, які б могли його очолити. Може, без красивої публічної історії, але які вміють працювати руцями. Попри те, наразі все виглядає як задачка з рішенням під одного керівника, якому довіряє міністр”, – зазначила Ніколаєнко.
Контекст
24 січня наглядова рада АОЗ продовжила повноваження директорки Марини Безрукової, оформивши це як додаткову угоду до контракту.
Однак міністр оборони заявив, що замість Безрукової АОЗ очолить Арсен Жумаділов, який тоді очолював Державний оператор тилу. Також Умєров заявив про відкликання двох представників держави з наглядової ради — директора БФ Повернись живим Тараса Чмута та колишнього заступника міністра оборони Юрія Джигира.
Раніше журналісти опублікували розслідування, в якому розповіли, що у листопаді минулого року уряд за поданням міністра оборони Рустема Умєрова забрав з бюджету Міноборони 23 млрд грн і віддав їх Державній прикордонній службі на закупівлю боєприпасів. Вся сума була перерахована за 100% авансом компанії Phu Lechmar, яка не є виробником зброї, а є лише посередником. Журналісти звернули увагу на те, що ця компанія раніше отримувала контракт на постачання боєприпасів ЗСУ і не виконала його. Також журналісти виявили зв’язок цієї компанії з компанією «Львівський арсенал», яка ще за часів міністра оборони Олексія Резнікова отримала повну передоплату в сумі 1,5 млрд грн за постачання снарядів з Європи, але не поставила їх.
Тоді керівниця АОЗ Марина Безрукова коментувала, що ці гроші мали бути використані для укладення додаткових угод із компаніями, які затримувалися через ліцензії. Безрукова стверджує, що умови контрактів, які уклала АОЗ, вигідніші, ніж пропозиції прикордонної служби.
Після цього очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін висловив думку про те, що міністра оборони необхідно відправити у відставку, оскільки він є винним у зриві реформи оборонних закупівель.
Центр протидії корупції (ЦПК) подав заяву до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) про зловживання міністром оборони Рустемом Умєровим службовим становищем.
У Міністерстві оборони пояснюють, що Безрукову звільнено нібито через невиконання запланованих постачань для фронту, зауваження від Генштабу щодо неякісного планування закупівель, проблеми з комунікацією і витоки закритої інформації, що стануть окремим предметом розгляду правоохоронних органів.
