Ексдиректор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник виграв у Європейському суді з прав людини позов, який він подав після того, як потрапив до Реєстру корупціонерів через незадекларований відпочинок у Рівненській області. У ЄСПЛ назвали кілька недоліків під час розгляду справи Ситника національними судами.

«Європейський суд з прав людини одноголосно постановив, що мало місце порушення пункту 1 статті 6 (право на справедливий суд), статті 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) та статті 18 (обмеження на використання обмеження прав) Європейської конвенції з прав людини», – йдеться у рішенні ЄСПЛ.

У Суді вказали, що «справа стосувалася провадження, порушеного проти високопосадовця у сфері протидії корупції за отримання подарунків, зокрема святкових, у порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення». Зокрема, 2019 року Ситника визнали винним, а його ім’я внесли до публічного реєстру корупціонерів. При цьому розгляд справи Ситника в Україні, як зазначили в ЄСПЛ, «відбувався на тлі конфлікту між антикорупційними органами та прокуратурою, що супроводжувався взаємними звинуваченнями у протиправних діях, які розігрувалися у ЗМІ».

ЄСПЛ встановив, що в судовому розгляді справи мали місце серйозні недоліки. Зокрема, українські суди покладалися виключно на суперечливі свідчення однієї особи про відпустку та пов’язані з нею витрати. Також у ЄСПЛ звернули увагу на побоювання Ситника, який зазначав, що на свідка могли тиснути.

При цьому судді не оцінили ключові аргументи на захист Ситника і не взяли до уваги показання інших свідків. Також у ЄСПЛ заявили, що при розгляді справи ексдиректора НАБУ український суд не врахував його занепокоєння щодо неупередженості судді суду першої інстанції.

«Внесення пана Ситника до реєстру корупціонерів мало непропорційний вплив на його приватне життя, оскільки воно продовжує і продовжуватиме кидати тінь на його репутацію та підривати його професійний авторитет», – йдеться у рішенні ЄСПЛ.

У Суді зазначили, що згідно з чинним законодавством України, ім’я Ситника залишиться в Реєстрі корупціонерів на невизначений термін. При цьому можливість його вилучення відсутня.

«Цю ситуацію важко узгодити з положенням Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з яким адміністративне правопорушення вважається вчиненим через один рік. Ба більше, п’ять років після винесення остаточного рішення проти пана Ситника, він продовжував залишатися позбавленим будь-яких засобів захисту себе від посягань на його моральну та професійну недоторканність», – йдеться у рішенні.

Крім того, у ЄСПЛ вважають, що органи прокуратури мали приховану мету, а саме хотіли дискредитувати Ситника особисто. Судді з огляду на недоліки судового розгляду справи українським судом встановили, що основну увагу в провадженні зосередили не на запобіганні корупції на держслужбі, а більше на особистому нападі на доброчесність Ситника.

«Суд постановив, що встановлення факту порушення є достатньою справедливою сатисфакцією для відшкодування будь-якої моральної шкоди», – підсумували в ЄСПЛ.

Нагадаємо, керівник Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов звільнив свого заступника, ексглаву Національного агентства з боротьби з корупцією Артема Ситника.

Причиною звільнення Ситника називають «скорочення чисельності та штату працівників».