Про це повідомляє New York Times.

Видання зазначає, що це створило умови для появи нових фірм-прокладок, які постачають до Росії заборонені компоненти, зокрема комп’ютерні чипи та військову техніку, що за інших умов не потрапила б до Кремля. Торгові й корпоративні записи підтверджують, що таким чином Росія отримує критичні ресурси.

Аналітик Едвард Фішман із Колумбійського університету пояснив, що підхід Трампа до економічного впливу полягає в тому, щоб «створити тиск, отримати перевагу й укласти вигідну угоду». Однак, за його словами, «з якоїсь причини щодо Росії він не хоче мати жодного важеля впливу на Путіна».

За даними видання, у період з 2022 до 2024 року адміністрація експрезидента США Джо Байдена запроваджувала в середньому понад 170 нових санкцій щомісяця, що охоплювали нафтову промисловість, зброярське виробництво, технології та фінансові установи. Загалом було введено понад 6200 обмежень, а наприкінці свого терміну Байден навіть утричі посилив щомісячні обсяги санкцій.

Останні дослідження показують, що результативність санкцій знижується. New York Times виявила понад 130 компаній у Китаї та Гонконгу, які публічно пропонують до продажу заборонені комп’ютерні чипи для Росії. Жодна з них не перебуває під санкціями.

Одна з таких компаній — HK GST Limited — пропонує чипи, які використовуються в російських крилатих ракетах Х-101. Одну з таких ракет було нещодавно застосовано в Києві. Компанія зареєстрована в Гонконзі дев’ять місяців тому, а її сайт створено у лютому. Розслідування пов’язує її з іншими фірмами, зокрема сінгапурською ChipsX та китайською Carbon Fiber Global. Усі ці компанії з’явилися протягом останніх трьох років.

Дані свідчать, що кілька компаній з цієї мережі вже порушили експортні правила США, постачаючи заборонені компоненти до Росії. У Carbon Fiber Global заперечили продаж таких товарів, але не відповіли на питання щодо інших учасників мережі.

Економістка Еліна Рибакова з Інституту міжнародної економіки зазначила, що для того, аби санкції діяли, потрібно «постійно бігти, щоб хоча б залишатися на місці». Вона додала, що без «безперервного обслуговування» санкцій Росія може закріпити схеми обходу, як-от HK GST Limited і ChipsX.

Послаблення санкцій демонструє, що адміністрація Трампа не зацікавлена у стримуванні Росії, навіть попри те, що бойові дії посилюються. Водночас адміністрація Трампа продовжує активно використовувати санкції в інших напрямках. За останні пів року було введено понад 280 нових обмежень проти Ірану, а також покарано суддів Міжнародного кримінального суду, які розслідують воєнні злочини Ізраїлю. Санкції також застосовуються проти наркоторговців та кіберзлочинців.

На тлі цього у квітні Мінфін США скасував санкції проти Каріни Ротенберг, дружини російського олігарха Бориса Ротенберга — близького друга російського диктатора Володимира Путіна. Вона була серед перших росіян, на яких наклали санкції після вторгнення. Її видалення з санкційного списку не пояснили й згадали лише в кінці технічного бюлетеня.

У лютому Мін’юст США ліквідував спеціальну групу KleptoCapture, яка з 2022 року виявляла й арештовувала активи російських олігархів по всьому світу. Натомість було створено аналогічну групу, яка займатиметься справами, пов’язаними з ХАМАС.

Також Росію не включили до нового списку торгових мит до Дня визволення, який охопив майже всі інші країни. У 2024 році США імпортували з Росії товарів на понад 3 мільярди доларів — більше, ніж із Греції чи Єгипту. Аналітики наголосили, що це «виглядає дивно», адже Трамп публічно вважає тарифи ефективним інструментом тиску. Таким чином, адміністрація фактично демонструє готовність миритися з війною Росії проти України.

«Раніше США лідирували з геополітичних причин. Але це кардинально змінилося. Тепер Європа бере на себе відповідальність», — заявив аналітик Максиміліан Гесс з Інституту зовнішньої політики.

У Конгресі США вже готують новий законопроєкт про масштабні санкції проти Росії. Його авторами стали сенатори Ліндсі Грем (республіканець) і Річард Блументаль (демократ). Серед іншого, документ передбачає 500% мита для країн, які продовжують купувати російські енергоносії, включно з Китаєм та Індією. Хоча документ має двопартійну підтримку, його критикують за ризики дестабілізації світової торгівлі та можливу шкоду для європейських союзників.

Нагадаємо, Україна синхронізувала свої санкції проти Росії та її поплічників з шістьма пакетами обмежень від Європейського Союзу. Президент Володимир Зеленський підписав відповідні укази, що стало першим етапом реалізації рішення РНБО про синхронізацію українських обмежень із санкціями ЄС та країн G7.