Про це повідомляє «Euractiv».
Попри відсутність офіційних оголошень з боку Вашингтона, у європейських дипломатичних колах переконані, що президент Дональд Трамп, імовірно, ініціює скорочення близько 80 тисяч американських військових, розміщених у Європі. Частину з них, як очікується, буде перекинуто до Індо-Тихоокеанського регіону або Близького Сходу.
Дискусії точаться довкола трьох ключових питань:
- скільки військових залишать Європу;
- наскільки стрімким буде це скорочення;
- чи зможуть європейські країни компенсувати відсутність потужних американських спроможностей, передусім авіації, супутникової розвідки та логістики.
«Питання не в тому, чи відбудеться скорочення американських військ, а в тому, наскільки впорядковано це можна зробити, не ставлячи під загрозу існуючі оборонні плани Альянсу», — сказав один з дипломатів НАТО.
Минулого року НАТО оновило свої оборонні стратегії, що описують дії Альянсу у разі можливої загрози. Водночас, ці плани суттєво залежать від військової потужності США – передусім від американської зброї, авіації та присутності десятків тисяч солдатів для ефективної відповіді на агресію.
Особливо занепокоєні можливим раптовим скороченням американської військової присутності східні країни-члени НАТО. Частина з них у неофіційних комунікаціях закликає Альянс прискорити обговорення оновлення оборонних планів, щоб вчасно підготуватися до суттєвого зменшення ролі США у регіоні. Очікується, що такий крок Вашингтона матиме значний вплив на ключові американські військові бази в Німеччині та Італії, які є основними логістичними центрами.
Європейські військові чиновники визнають: хоч армії країн регіону поступово нарощують свої спроможності, їм ще далеко до повноцінної заміни військового потенціалу США – особливо в таких галузях, як авіація, складна логістика та супутникові технології.
Перед самітом НАТО в Гаазі посол США при Альянсі Метью Вітакер заявив, що Пентагон планує завершити оцінку присутності американських військ у Європі до кінця літа або на початку осені. За його словами, будь-які зміни будуть погоджені з партнерами по НАТО, аби уникнути розривів у системі колективної безпеки, а виведені підрозділи США, за потреби, можуть бути заміщені силами інших союзників.
Попри ці заяви, декілька європейських дипломатів підтверджують, що союзники досі не отримали конкретної інформації від Вашингтона щодо майбутньої військової стратегії. Це викликає занепокоєння серед європейських оборонних планувальників, які остерігаються, що рішення можуть ухвалюватися поспіхом і без належної координації. Сумнівів не зняли й запевнення представників адміністрації Трампа, зокрема держсекретаря Марко Рубіо, який на початку року пообіцяв, що «жодних несподіванок не буде».
Нагадаємо, на початку квітня Bloomberg з посиланням на джерела писало, що європейські чиновники майже повністю впевнені, що США виведуть частину своїх солдатів з Європи. Водночас президент Литви Гітанас Науседа заявив, що країна вже має запасний план на випадок виведення американських військ з Європи, посилюючи оборонне партнерство з Німеччиною. На саміті НАТО в Гаазі американський президент Дональд Трамп повідомив, що Сполучені Штати залишаються відданими принципу колективної оборони в Північноатлантичному альянсі.
