Про це повідомили в програмі «Київ. NewsRoom» телеканалу «Київ».

Через локдаун у столиці почастішили випадки домашнього насильства. Понад 20 тисяч звернень надійшло від початку року на Національну гарячу лінію. Жертви часто не можуть зрозуміти, як хороші стосунки в родині перетворилися на страждання та постійний страх.

«Не дай Бог нікому такого відчути, коли ти в один день залишаєшся на вулиці, абсолютно нічого не маючи. У чому я була, у тому я залишилась на вулиці», – розповіла пані Валентина, яка стала жертвою домашнього насилля.

Уже третій місяць Валентина ховається від свавілля пасинка в притулку для жертв домашнього насилля. До цього жінка була в кризовому центрі. Каже, що життя вдома перетворилося на пекло, тож і змушена була тікати.

«Він прийшов і так агресивно: “А хто ти тут така?” Почав хапати мене за одяг і штовхати зі сходів. Це дуже неприємно розказувати», – поділилася пані Валентина.

Карантинні обмеження спричинили сплеск домашнього насильства. Побої, ґвалтування, лайка, моральне приниження – це ще не повний перелік жахітть, які доводиться переживати жертві в себе в родині.

«Із першого січня 2021 року в місті Києві зафіксовано більше 4 тисяч звернень до поліції. Більше тисячі звернень – саме до нашої гарячої міської лінії», – зазначила Тетяна Зотова, директорка Центру протидії насильству.

Стериотипним є уявлення про те, що від домашнього свавілля страждають лише жінки. За даними мінсоцполітики – 12% звернень про насильство надходить від чоловіків і 2% від дітей.

«У нас в кімнатах кризового реагування перебував молодий юнак, якому щойно виповнилось 18 років і він потерпав від насильства зі сторони своєї матері, яка була алкозалежною і систематично вчиняла до свого сина психологічне і фізичне насильство», – розповіла Тетяна Зотова.

Фахівці зазначають, що насправді статистика значно страшніша, просто жертви не завжди хочуть визнавати факт насильства.

«Їм (жертвам – ред.) соромно зізнатись, що їхня родина не ідеальна. Їм соромно отримати осуд від оточуючих», – пояснила Юлія Святенко, кандидат психологічних наук.

«Люди, які не стикалися у своєму житті з ситуацією домашнього насильства або просто не ідентифікують її, зазвичай кажуть, що от, у тебе є руки, ноги – взяла і пішла. Якщо ти залишаєшся – значить тобі подобається», – наголосила Альона Кривуляк, координаторка Національної гарячої лінії.

Психологи кажуть, сподіватися на те, що кривдник виправиться – надія марна. Щоб історія не закінчилася трагічно, варто рвати з агресором. У столиці в центрах протидії домашньому насильству можна отримати безоплатну правову допомогу, поради психологів та інших фахівців. Крім того, обладнано спеціальні кімнати кризового реагування та притулок.

«Послугами кімнат кризового реагування скористались 59 осіб, із яких 38 жінок, а решта – діти. Водночас послугами Притулку скористались більше 8 осіб», – розповіла Тетяна Зотова.

Кризовою кімнатою можна скористатися, коли допомога потрібна негайно. У кімнаті можна перебувати до 10 діб. За цей час слід зібрати необхідні документи, щоб отримати прихисток на кілька місяців у спеціальному Притулку. Психологи ж радять жертвам сімейного безчинства не приховувати проблему, бо вона сама собою не вирішиться.

«Не мовчіть! Говоріть своїм подругам, рідним, щоб цю ситуацію вашу знали близькі люди. Ви повинні мати якусь опору. Якщо не маєте опори в сім’ї, то ви маєте знайти її в людях, які вас оточують», – наголосила психологиня Ольга Павлова.

У столиці за допомогою можна звернутись за номерами 15-00 – міська гаряча лінія та 15-47 – Національна гаряча лінія.

Фото: unsplash