Очільник Міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський висміяв вимоги Росії щодо перегляду архітектури європейської безпеки, заявивши, що Кремль прагне захоплювати іноземні міста, поки 11 мільйонів росіян не мають туалетів у власних домівках.

Відповідну заяву польський дипломат опублікував у соціальній мережі X.

Що Сікорський сказав про вимоги Росії

Коментуючи останні вимоги Москви, польський міністр звернув увагу на пріоритети російського керівництва.

На його думку, прагнення до територіальних завоювань переважає над необхідністю розв’язувати соціальні та побутові проблеми всередині країни.

«Нещодавні вимоги російського уряду підкреслюють вічну проблему їхньої політичної культури, а саме те, що вони більше дбають про завоювання іноземного міста, про яке ніхто з них навіть не чув, ніж про 11 мільйонів росіян, у яких вдома немає туалету», — написав Сікорський.

Водночас міністр не уточнив джерело статистики щодо 11 мільйонів росіян, які не мають туалетів удома.

Росія повертається до ультиматумів щодо безпеки Європи

Заява Сікорського пролунала на тлі повідомлень про нові вимоги Москви під час переговорів щодо завершення російсько-української війни.

Раніше повідомлялося, що на тристоронніх переговорах зі США та Україною в Абу-Дабі Росія повернулася до ультиматумів 2021 року. Зокрема, Москва намагається домогтися перегляду системи європейської безпеки та обмеження ролі НАТО в регіоні.

Російська сторона прагне використати переговорний процес не лише для обговорення завершення війни проти України, а й для просування ширших вимог щодо безпекового устрою Європи.

Польща та Україна критикують позицію Москви

Раніше Радослав Сікорський застеріг європейських партнерів від переговорів щодо припинення російсько-української війни без належного врахування безпекових інтересів держав Східної Європи.

Своєю чергою міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що російський ультиматум щодо європейської архітектури безпеки повторює вимоги Кремля, які передували вторгненню Росії до Грузії у 2008 році та повномасштабному вторгненню в Україну у 2022 році.

Українська та польська сторони таким чином наголошують на необхідності врахування інтересів держав, безпека яких безпосередньо залежить від рішень щодо майбутнього європейського безпекового порядку.