Релігійне свято Покрови Пресвятої Богородиці ще два роки тому дійсно було перенесене з 14 жовтня на 1 жовтня — а разом з ним і День захисників і захисниць України, відповідно до традиції козацьких часів вшановувати захисників на Покрову. Це сталося через перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар. Саме з цієї причини більшість церковних свят в Україні отримали нові дати. Відповідно рішення перенести День Захисників було підлаштоване під нову дату Покрови.

Однак, як нагадував ексголова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, «День створення УПА [відзначають] 14 жовтня, бо це історична дата, а не релігійне свято». «Вона не переноситься через зміни церковного календаря», — наголошував він, публікуючи документ про започаткування цієї традиції від 1947 року.

Постанова Української головної визвольної ради (УГВР), яка була органом політичного керівництва УПА / Інфографіка: Інститут національної пам’яті

Козаки ж навпаки своє свято прив’язували до Покрови, бо вони були ревними християнами — саме тому і День захисника перенесли на 1 жовтня.

14 жовтня дійсно вважають днем заснування УПА, хоча історики дискутують про різні дати формального створення Української повстанської армії.

Вважається, що 14 жовтня 1942 року в місті Сарни (Рівненська область) було сформовано перший підрозділ (сотня) УПА на чолі з польовим командиром Сергієм Качинським («Остапом»). Качинський був військовим референтом Організації українських націоналістів (крила на чолі зі Степаном Бандерою) в Рівненській області.

УПА була створена як збройне крило Організації українських націоналістів (ОУН) з метою захисту українського населення від нацистської Німеччини, радянського режиму та польських збройних формувань. За даними істориків, повстанці діяли в підпіллі майже два десятиліття, ведучи боротьбу проти сил НКВС, МДБ і КДБ, які насаджували радянську владу в Західній Україні.

УПА стала унікальним явищем: воювала одночасно проти трьох армій, які не визнавали права українців на самовизначення. Її діяльність охоплювала території Волині, Галичини, Поділля, а згодом — і центральну Україну. Бійці УПА не мали державної підтримки, але змогли створити розгалужену структуру командування, розвідки, медичної допомоги та пропаганди.

УПА діяла в Україні до вересня 1949 року, після чого була реорганізована в збройне підпілля, діяльність якого тривала до початку 1960-х років. Протягом усього періоду німецької окупації українських територій УПА вела боротьбу проти військ гітлерівської Німеччини. Крім того, весь період свого існування Повстанська армія вважала своїм ворогом і СРСР — як державу, винну в масових політичних репресіях в Україні, організації Голодомору і депортаціях населення.

Інститут національної пам’яті стверджує, що за роки діяльності через лави УПА пройшло понад 100 тис. осіб. За участь у повстанському русі, а також за підтримку його учасників у СРСР репресували понад 0,5 млн осіб.

У 1944 році було створено орган політичного керівництва УПА та всього визвольного руху — аналог парламенту, що називався Українською головною визвольною радою (Українська головна визвольна рада, УГВР).

‍Саме УГВР у 1947 році своєю постановою закріпила за 14 жовтня традицію святкувати День створення УПА — окремо підкресливши відсилання до козацьких традицій гетьманської України. «День 14 жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, засновується як святковий день УПА», — йшлося в цій постанові.

Традицію відзначати свято Покрови Богородиці як День УПА в незалежній Україні зміцнив третій президент Віктор Ющенко. 14 жовтня 2006 року він підписав указ, який передбачає «всебічне і об’єктивне» вивчення та висвітлення діяльності ОУН-УПА та інших організацій національно-визвольного руху, ініціював законопроєкт про надання статусу ветеранам — воїнам ОУН-УПА.

З тих же років в Україні 14 жовтня стали традиційно проводити Марш слави героїв (Марш УПА) — ходу ветеранських організацій ОУН-УПА і їхніх прихильників.