Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко.
За його словами, одну з нових підозр оголосили командиру бойової машини відділення управління взводу зв’язку 234-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії повітряно-десантних військ. 5 березня 2022 року він намагався вбити місцевого жителя.
“Навів цивільному чоловіку зброю в голову виконуючи наказ — вбити. Щасливий випадок, спроба втечі, поранення, але врятоване життя”, — написав Кравченко.
Також ідентифіковано та оголошено підозру навіднику-розвіднику розвідувальної роти 34-ї окремої бригади оперативного призначення ЗС РФ. За даними слідства, 24 березня 2022 року він, діючи за попередньою змовою з іншими військовослужбовцями, незаконно затримав двох місцевих жителів.
“Підозрюваний, разом зі спільниками, безпідставно звинувативши цивільних у нібито коригуванні вогню на користь Збройних Сил України, з метою отримання інформації про осіб, які чинять спротив російсько-окупаційним військам та надають підтримку силам безпеки і оборони України, піддали потерпілих катуванню. Нелюди зв’язали затриманих мирних жителів пластиковими стяжками і катували. Електрошокер. Ніж. Погрози вбивством. Їх по черзі змушували дивитися, як знущаються з іншого”, — розповів генпрокурор.
Крім того, за словами Кравченка, до суду скерували обвинувальний акт щодо командира відділення та командира бойової машини 4-ї десантно-штурмової роти 234-го десантно-штурмового полку. У березні 2022 року під час патрулювання він відкрив вогонь по цивільному, який відмовився виконати його наказ. Російський військовий здійснив 16 пострілів і вбив 41-річного чоловіка.
“Більшість справ на жаль, заочні. Без допитів підозрюваних. Лише факти, експертизи, свідчення, фото і відео. Щоб перетворювати відкриту інформацію на докази воєнних злочинів ми використовуємо OSINT, аналізуємо соцмережі, відео, супутникові знімки та публічні дані для встановлення маршрутів руху військ і ідентифікації військовослужбовців збройних сил РФ. Ми формуємо доказову базу, яка працює як у національних провадженнях, так і є основою для майбутніх справ Міжнародного трибуналу”, — зазначив генеральний прокурор.
Буча перебувала під російською окупацією 33 дні. Вранці 27 лютого 2022 року російські війська зайшли в місто на важкій техніці. Того ж дня ракета влучила у житловий будинок, а міський голова Анатолій Федорук повідомив про перших загиблих.
31 березня 2022 року російські війська залишили Бучу. Увечері 2 квітня Міністерство оборони України повідомило про повне звільнення Київської області від російських військових. Після цього в місті виявили факти масових убивств мирного населення — тіла загиблих лежали на вулицях, частина з них була зі зв’язаними за спиною руками.
8 квітня 2022 року в Бучі почали ексгумацію тіл із братської могили біля церкви Андрія Первозванного і всіх святих для ідентифікації загиблих та встановлення обставин їхньої смерті. За даними компанії Maxar Technologies, перші ознаки цієї братської могили зафіксували на супутникових знімках ще 10 березня 2022 року.
За час окупації Бучанського району правоохоронці зафіксували понад 9 тисяч воєнних злочинів, скоєних армією РФ. Загинули понад 1700 цивільних. Лише у 2022 році вдалося ідентифікувати 91 російського військового, причетного до воєнних злочинів у регіоні.
