День пам’яті жертв Голодомору традиційно відзначається в четверту суботу листопада, і цього року він припадає на 22 листопада. Україна вшановує пам’ять не лише жертв Голодомору 1932–1933 років, який визнано геноцидом українського народу, але й масових голодів 1921–1923 та 1946–1947 років.
Голодомор 1932–1933 років був навмисно організований сталінським режимом як каральна акція проти українців. Примусова колективізація, «розкуркулення» селян та нереальні плани хлібозаготівель призвели до вилучення у людей не лише зерна, а й будь-яких харчів. Це стало інструментом упокорення українського народу та придушення його прагнення до незалежності.
Традиції вшанування
У цей день в Україні та в діаспорі по всьому світу проходять жалобні заходи:
- Загальнонаціональна хвилина мовчання о 16:00.
- Всеукраїнська акція «Запали свічку» — українці ставлять свічки на підвіконнях своїх домівок, офісів чи громадських установ, щоб вшанувати пам’ять загиблих.
- Панахиди та громадські церемонії у місцях пам’яті, зокрема на території Національного музею Голодомору-геноциду в Києві, де відбудеться традиційна панахида за понад 7 мільйонами жертв.
Символіка та сучасний контекст
День пам’яті жертв Голодомору має особливе значення у 2025 році, адже він відзначається на тлі сучасної війни Росії проти України. Аналітики та історики наголошують: нинішня агресія керується з тих самих кремлівських кабінетів, які понад 90 років тому планували та здійснювали Голодомор.
Таким чином, пам’ять про Голодомор стає не лише історичним нагадуванням, а й застереженням для сучасності: українці знову стикаються з політикою знищення, спрямованою проти їхньої державності та ідентичності.
День пам’яті жертв Голодомору — це не лише скорбота за мільйонами загиблих, а й акт національної єдності та свідчення незламності українського народу. Запалена свічка у вікні є символом того, що живі пам’ятають про померлих, а пам’ять про трагедію стає фундаментом для майбутнього, вільного від тоталітаризму та геноциду.
