Державний Прапор України має глибоке коріння. Його сучасні кольори – синій та жовтий – сягають часів Київської Русі та символізують поєднання неба й пшеничного поля. Уперше як національний символ синьо-жовтий прапор було піднято у Львові ще в 1848 році під час революційних подій у Галичині.
У ХХ столітті прапор неодноразово заборонявся радянською владою, але залишався символом спротиву. 24 серпня 1991 року, після проголошення незалежності, Верховна Рада затвердила синьо-жовтий стяг як офіційний прапор незалежної України.
Традиції відзначення
У День Державного Прапора по всій країні відбуваються урочисті заходи: підняття національного прапора, покладання квітів до пам’ятників борцям за незалежність, святкові концерти, спортивні змагання та патріотичні акції. Головна церемонія відбувається у Києві, де традиційно піднімають великий стяг біля Верховної Ради, Офісу Президента та на Майдані Незалежності.
У містах і селах громадяни вивішують прапори на будинках, прикрашають синьо-жовтими кольорами вулиці та громадські простори. Для багатьох українців цей день став нагодою ще раз підкреслити єдність та незламність перед обличчям російської агресії.
Символіка в умовах війни
Від початку повномасштабного вторгнення Росії синьо-жовтий стяг став не лише офіційним символом держави, а й знаком спротиву та мужності. Український прапор майорить на передовій, у звільнених містах і селах, його підіймають військові над відбитими у ворога позиціями. У багатьох країнах світу українські громади організовують акції та флешмоби, демонструючи солідарність із Батьківщиною.
Політичні заяви та акценти
Щороку у День Державного Прапора керівництво країни звертається до народу, наголошуючи на значенні національного символу. Цього дня лунають слова про ціну свободи, яку платить Україна, та про важливість згуртованості суспільства.
